Добрі справи дають свої плоди, – Ярослав Дарвай

Міста – як  люди, у кожного своє обличчя. В одних воно сіре, сумне, з однаковою шаблонною архітектурою та майже ідентичними вулицями.  Таким виглядом грішать промислові гіганти, де зазвичай  нічим дихати від задушливих вихлопних газів та викидів у повітря. Та навіть у найсумніші міські пейзажі можна вдихнути життя, додавши зелені та висадивши там дерева й квіти. Зелені алеї, квітучі клумби, доглянуті сквери та парки здатні освіжити лице будь-якого міста, дають йому можливість по-новому заграти яскравими фарбами. Тішить, що серед українських міст Франківськ має своє обличчя і воно квітне. Цьогоріч роботи по озелененню проводяться не лише в центрі, а й нарешті у спальних  мікрорайонах. Про професійну та громадську діяльність ми дізнавалися у людини, що робить наше місто красивим, керівника ПрАТ «Зелене господарство» Ярослава Дарвая.

• Пане Ярославе, підприємство, яке Ви очолюєте, десятки років займається озелененням міста. Чи можна сказати, що у 2017-му стався прорив?

Так, 2017-й рік став переломним в озелененні. Наразі на ці потреби з міського бюджету  виділили понад 3 млн, що більше, ніж у попередні роки. Завдяки цьому ми змогли розширити території, які озеленюємо, втричі збільшилася кількість клумб.  Вперше ми почали озеленювати не тільки центральну частину міста, а й мікрорайони, що також є знаковим, оскільки десятиліття цього ніхто не робив. За ті два роки, що я працюю на підприємстві, стикалися з різними проблемами, одна з головних – недостатнє фінансування. Зелень – легені нашого міста. Від стану насаджень залежить те, чим дихаємо ми і наші діти, наше здоров’я. Проблема не менш актуальна, ніж якість доріг та тротуарів, тому я почав активно працювати з депутатським корпусом міської ради попереднього і теперішнього скликання у  напрямку збільшення фінансування на ці потреби, й наразі маємо прогрес.

• Впроваджуєте нові технології чи працюєте за старими перевіреними методами?

Думаю, мешканці міста зауважили, що цього року ми почали встановлення термочаш  із квітами. Звичні вазони поступово відходять у минуле. Івано-Франківськ став другим містом в Україні, що використовує цю технологію. Вона дає можливість поливати рослини раз на тиждень, при цьому довго зберігаючи вологу і свіжість самих квітів. А це значна економія  коштів. Понад 200 термочаш із сульфініями розміщені на електроопорах центральних вулиць, зокрема на вул. Незалежності та Галицької. Так, на в’їздах у місто гостей та мешканців зустрічають не сірі бетонні стовпи, а квітучі конструкції, що вже стали візитівкою нашого міста.

• Разом із озелененням не менш актуальною є проблема обрізки старих дерев. Яка ситуація з цим?

Так, проблема аварійних дерев, які є в кожному дворі та мікрорайоні, залишається на часі. Дерева, яким по 70-80 років, що вже давно віджили своє, небезпечні для здоров’я мешканців, можуть пошкодити майно. Але наразі коштів для їх зрізування виділяється недостатньо. Сподіваюся, наступного року ситуація покращиться.

• Крім професійної діяльності, Ви активно допомагаєте громаді 19-го округу, по якому балотувалися до міської ради. З чим до Вас звертаються люди?

На минулих виборах  за мене віддали 500 голосів. Через систему виборчого законодавства  в міську раду я не потрапив, але перед людьми, які повірили в мене, відчуваю певне моральне зобов’язання.

Тому продовжую тут працювати і допомагати в напрямках, які мені під силу. Перш за все, це озеленення дворів та прибудинкових територій. Приємно бачити, коли добрі починання дають свої плоди й люди починають доглядати за оновленими клумбами, поливати, полоти. Помітив, що, озеленяючи один будинок, ми сіємо добре зерно, даємо хороший приклад. І тоді мешканці сусіднього часто самоорганізовуються і починають діяти самі, облагороджуючи територію коло свого дому.  З радістю підтримую такі ініціативи саджанцями, розсадою, усім, чим можу.

Крім цього, я надаю безкоштовні юридичні консультації для мешканців мікрорайону. Оскільки маю юридичну освіту, досвід адвокатської діяльності, то облаштував приймальню, де допомагаю  вирішити людям юридичні проблеми. За цей час ми виграли в суді 20 справ.  Звісно, до мене переважно звертаються незаможні, їх проблеми найрізноманітніші: від неможливості оформити субсидію до питань щодо валютних кредитів. Історії трапляються різні.

• Які ще проекти втілюєте?

Упродовж минулих двох років  вдалося реалізувати цілий ряд  корисних для громади проектів. З молоддю мікрорайону ми спільними силами облаштували з нуля добротний  волейбольний майданчик  на території  школи №22. На ньому вже провели турнір між дворами і плануємо зробити його щорічним.

Ще облаштували квітники на прибудинкових територіях  по вул. Української  дивізії та Молодіжній. Зараз продовжимо цю роботу на інших вулицях.

За зверненням мешканців вул. Селянської встановили обмежувач швидкості, так званий  «лежачий поліцейський». На відремонтованій вулиці водії, на жаль, не завжди дотримувалися швидкісного режиму, тож мусили вирішувати проблему своїми силами.

Також, почистили на території округу аварійні дерева, до яких років 15 не доходили руки.

• Злостивці кажуть, що добрими справами прославитися не можливо. Ви так не думаєте?

Вважаю, що добрі справи робляться не для слави. Не завжди афішую те, кому та як я допомагаю.  Ось, до прикладу, мав у практиці такий випадок, коли людина взяла в кредит ходильник, не сплачувала його і у результаті судової тяганини ледь не позбулася квартири.  Безкоштовно допомагаючи їй  відстояти свої права в суді, я не отримав матеріальної винагороди, але моральне задоволення й відчуття виконаного обов’язку перевищили матеріальне. Так само, коли до мене приходять бабусі і щиро дякують – це не вимірюється грошами.

Кожна людина вирішує для себе, потрібно їй це чи ні. Мені приємно проходити попри волейбольний майданчик і бачити, як молоді люди грають та відчувати,  що ти до цього причетний. Це вище за всяку похвалу.

На правах реклами