Вина без покарання: резонансні справи на Прикарпатті у 2017 році

Фальсифіковані ліки, розтрата бюджетних коштів, зловживання, корупційні правопорушення, ДТП та розбірки – резонансні справи, які чомусь не мають логічного завершення. Про них спершу гучно заявляє поліція та прокуратура, ними цікавиться громадськість, але потім чомусь стається так, що винні уникають покарання або ж отримують занадто м’яке. 9 грудня відзначають Міжнародний день боротьби з корупцією. З цієї нагоди «МІСТО» підготувало підбірку резонансних справ, які завершилися або можуть завершитися… нічим.

Ліки з підпілля

29 вересня 2016 року всю область сколихнула звістка про те, що в невеличкому селі Тлумацького району виявили підпільний цех із виробництва фальсифікованих ліків та наркотиків. Лабораторію на околиці села зловмисники замаскували під ферму. На момент викриття там був лише сторож.


Під час проведення обшуку правоохоронці виявили та вилучили нерозфасовані лікарські засоби різних фармацевтичних торгових виробників та речовини, з яких їх виготовляли, упаковки, капсули, голограми, інструкції та обладнання. Загалом звідти вивезли 20 тонн фальсифікованих препаратів. До переліку підроблених ліків увійшли найбільш популярні препарати, такі як «Мезим», «Но-шпа», «Амізон», «Ротокан», «Кратал», «Ciprofloxacin», «Нутролін», «Gripex Noc», «Вазелін» та багато інших.
Поліція розпочала кримінальне провадження за ознаками ч. 2 ст. 321-1 ККУ – фальсифікація лікарських засобів або обіг фальсифікованих лікарських засобів, санкції якої передбачають до 8 років позбавлення волі. Минув рік, а розслідування по цій справі досі триває. Влітку цього року прокурор області Олександр Стратюк повідомив, що єдиний підозрюваний помер минулого року, а інших наразі немає.

Кому війна, а кому заробіток

Для когось війна – це втрати і сум, а для когось можливість підзаробити. У 2015 році уряд виділив 850 млн грн на будівництво оборонних споруд на сході України. Кошти розподілили між 20 областями, і кожна отримала ділянку вздовж лінії оборони на Донбасі.

Наприкінці 2015 року чиновники Івано-Франківської ОДА відзвітували про здачу в експлуатацію оборонних об’єктів на Донеччині. Навіть голова Державної казначейської служби України Тетяна Слюз під час робочої зустрічі з керівниками бюджетних установ Івано-Франківщини зазначила, що Івано-Франківська область збудувала найкращі фортифікаційні споруди.

Проте вже в липні 2016 року поліція заявила, що посадовці ОДА вкрали 5 мільйонів з бюджету, виділених на будівництво фортифікаційних споруд у зоні АТО. Окрім одного з керівників обласної державної адміністрації та директора департаменту містобудування, ЖКГ та архітектури Івано-Франківської ОДА, до схеми були залучені комерційні структури.

Так, у 2015 році вони уклали договори на загальну суму понад 39 мільйонів гривень. Отримавши бюджетні кошти, підприємство одразу закупило матеріали для будівництва захисних споруд за завищеними цінами, а ще на 17 мільйонів гривень уклали угоди з комерційною структурою, яка була створена напередодні та начебто проводила роботи з будівництва фортифікаційних споруд у зоні АТО. Бюджетні кошти через фіктивні фірми переводили у готівку, яку розподіляли між усіма учасниками схеми.
Військова прокуратура Західного регіону відкрила кримінальне провадження за ч. 5 ст. 191 ККУ (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем). Однак наразі справа так і не дійшла до суду, а причетні досі працюють на своїх посадах.

Зайнятий мер

28 вересня завершилася майже річна судова тяганина у справі про корупційне правопорушення міського голови Руслана Марцінківа. Причина банальна: дірка в законі, якою вже користуються державні спритники в різних куточках України – закінчення через різні причини строків притягнення до відповідальності при відсутності у прокуратури права на апеляцію.

Минулого року Руслан Марцінків не повідомив про конфлікт інтересів, коли на міському конкурсі грантів, що виділялися з міського бюджету, не проінформував, що в ньому бере участь організація його дружини. Зрештою, вона й перемогла. Також Марцінків придбав новий автомобіль «Skoda Octavia» 2016 року випуску за 468 742 гривень, про що згідно з вимогами закону «Про запобігання корупції» повинен був повідомити НАЗК. Однак він цього не зробив, а за це передбачене адміністративне покарання. Відтак на мера склали декілька протоколів.

Міський голова не з’являвся на судові засідання, пояснюючи це хворобами чи відрядженнями. Однак щойно закінчився термін притягнення до відповідальності, він одразу ж прийшов у суд. Марцінків повідомив, що вину не визнає, корупційного правопорушення не вчиняв і відмовляється давати свідчення. У підсумку Івано-Франківський міський суд виніс рішення закрити справи у зв’язку із закінченням строків давності накладення адміністративного стягнення.

Пенсіонер-ґвалтівник

Наприкінці травня 2017 року на Рожнятівщині 61-річний пенсіонер зґвалтував 23-річну дівчину. Чоловік випив у районному центрі та повертався додому в смт Перегінськ. Дорогою він побачив на полі жінку, що якраз просапувала картоплю. Скориставшись відсутністю людей, пенсіонер підійшов до неї, привітався та схопив за шию. Погрожуючи вбивством, він її зґвалтував, а точніше вступив з нею в орогенітальний статевий акт, чим задовольнив свою статеву пристрасть неприродним способом. Жінка звернулася до поліції та пояснила, що чоловік був їй з вигляду знайомий, тому вона не могла подумати, що він таке зробить.

За цим фактом правоохоронці розпочали досудове розслідування (ч. 1 ст.153 ККУ). Обвинувачений, який є інвалідом третьої групи, визнав свою вину та пояснив, що перебував у стані алкогольного сп’яніння. Тож Рожнятівський районний суд визнав чоловіка винним у злочині за ст. 153 ч. 1 КК України (насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом) та призначив покарання – один рік позбавлення волі. Однак згідно зі ст. 75 ККУ (звільнення від покарання з випробуванням) суд звільнив підсудного від покарання та встановив один рік іспитового терміну.

Не хабар, а зловживання

20 січня працівники управління захисту економіки та слідчого управління обласної поліції затримали сільського голову Ямниці Миколу Зелінського, а також землеупорядника Романа Бибика під час одержання ними хабара у сумі 180 тис. доларів. За даними правоохоронців, чоловіки організували механізм здирництва під час вирішення земельних питань. До організованої схеми був також причетний заступник голови виконавчого комітету – учасник АТО, який виступав у ролі посередника. Посадовців затримали під час отримання ними частини хабара у розмірі 3 тис. доларів від підприємця, якому обіцяли виділити 2 га землі.
Поліція відкрила кримінальне провадження за ч. 4 ст. 368 ККУ (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою), яка тягне за собою позбавлення волі на строк до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна.

Прокурор області Олександр Стратюк запевнив, що прокуратура має достатньо доказів, щоб довести провину Ямницького сільського голови. Хоч спершу війт не визнавав своєї вини, але у суді таки зробив це, розкаявся та просив суд затвердити угоду про визнання вини. Таким чином, сільський голова та землевпорядник уклали угоди з прокурором і отримали однакове покарання у вигляді штрафу в розмірі 25,5 тис. грн. Справу перекваліфікували на «зловживання впливом», і чоловіки повернулися на свої посади.

Одіозна Михайлова

Про франківчанку Тетяну Михайлову не чув хіба лінивий. 31 березня вона на позашляховику «BMW X5» на великій швидкості виїхала на зустрічну смугу, збила трьох людей, серед яких був патрульний поліцейський, та втекла. З’ясувалося, що в її крові було 1,85 проміле алкоголю. Відома оцінювачка рухомого та нерухомого майна пояснила, що просто святкувала перемогу в тендері.

Івано-Франківський міський суд обрав для неї міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 60 днів та встановив для її звільнення заставу у розмірі 1 мільйон 336 тисяч гривень. Михайлову обвинувачують у кримінальному правопорушенні за ч. 1 ст. 135 (свідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані) та ч. 1 ст. 286 ККУ (порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження). Однак апеляційний суд зменшив заставу до 256 000 грн, і жінка одразу ж вийшла з СІЗО.

Проте вже у липні нетвереза Михайлова кидалася під автівки на вулиці Сахарова в Івано-Франківську, а потім і на медиків обласного наркодиспансеру та поліцейських. У відділку жінка заявила, що не шкодує про те, що «переїхала селфіка». Патрульні склали на жінку протоколи за дрібне хуліганство, появу в громадському місці у нетверезому стані, злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського, а також відкрили кримінальне провадження за нанесення легких тілесних ушкоджень та відпустили додому.

Проте вже через два дні медики заборонили слідчим спілкуватися з Тетяною Михайловою, оскільки вона перебуває на лікуванні в психіатричному відділенні. Тож поліція призупинила кримінальне провадження по ДТП, однак після розголосу цієї інформації прокуратура все-таки передала до суду її справу. Однак якщо жінку визнають неосудною, вона зможе уникнути покарання. Окрім того, справи по адмінматеріалах скоріш за все закриють через термін давності, оскільки вона не лежить у лікарні й не ходить на слухання.

Амністований службовець

У середині 2014 року працівники Івано-Франківського відділення комітету фізичного виховання та спорту МОН України написали колективне звернення до правоохоронних органів. Вони скаржились на те, що керівник Михайло Стефанків системно порушував умови контракту, виписував собі додаткові премії у розмірі 6-7 тисяч, в той час як працівники отримували маленькі премії та мусили віддавати йому частину. Окрім того, він зараховував у штат неіснуючих працівників, яким нараховувалась зарплата. Згодом прокуратура зареєструвала кримінальне провадження та розпочала перевірку звернень.

Але за результатами розслідування до суду прокуратура скерувала звинувачення лиш за ч. 2 ст. 191 (привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем). Ця стаття передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Факт службового підроблення документів (ч. 1 ст. 366 КК України) прокуратура не підтвердила.

20 лютого 2015 року Івано-Франківський міський суд виніс вирок у справі Михайла Стефанківа. Він отримав обмеження волі на один рік, а також не міг займати упродовж року деякі посади, зокрема й ту, яку обіймав. З таким вердиктом не погодився як підсудний, так і представник прокуратури. В оскарженні йшлося, що у вироку першої інстанції відбулося неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність у частині відмови в задоволенні клопотання про застосування до обвинуваченого закону «Про амністію у 2014 році». Апеляційний суд задовольнив позов Стефанківа, оскільки він вчинив злочин у 2013 році, тобто до прийняття цього закону та вступу його в дію. Тож Михайла Стефанківа амністували.

Автор: Наталя ДЕРКЕВИЧ

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 11

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.

Схожі записи:

Загрузка...
Loading...