“Мед” і “дьоготь” медичної реформи: як франківцям підписати декларації із лікарями

“У вас вірус. Треба здати аналізи й зробити флюорографію”, – терапевт міської поліклініки №3 Інна Масна оглядає чергового пацієнта. Під кабінетом – ще з десяток людей. “Два дні не можу потрапити до кабінету. Дитина хвора, а мені кажуть, що усі години розписані. Це все їхня реформа – не для людей, а для чиновників”, – з-за дверей чути нарікання. Насправді медична реформа, анонсована державою, цього року ще тільки на низькому старті і основна новація для пацієнтів – нововведення на первинній ланці медицини у вигляді підписання декларацій із сімейними лікарями.

Приміщення міської поліклініки №3 з першого погляду навіть не скидається на типовий лікарняний заклад. Це пам’ятка культурної спадщини, збудована всього за рік і відкрита у 1926 р. завдяки підприємливості першого директора Каси хворих С. Коханського. На вікнах – вітражі, на другому поверсі – широкий балкон.

У медичному закладі нині працює 68 спеціалістів, і наразі пацієнти можуть вільно обирати, до якого лікаря записатися. Однак медична реформа внесе свої корективи: після підписання декларацій із лікарями пацієнт зможе безкоштовно отримати консультацію вузького спеціаліста тільки за направленням свого дільничного або сімейного лікаря.

“Якщо сімейний лікар вважатиме за потрібне, він направить хворого на консультацію до вузького спеціаліста. Тільки у направленні не буде прізвища, і людина зможе звернутися до того лікаря, якого обере. Якщо це буде фахівець з поліклініки – за консультацію платити не потрібно. Якщо пацієнт захоче звернутися, наприклад, на вторинний рівень, то тоді доведеться заплатити”, – каже головний лікар міської поліклініки №3 Наталія Ветоха.

Згідно з реформою, заклади первинної медичної допомоги, в яких працюють сімейні лікарі, підписують контракт із Національною службою здоров’я, а пацієнти – декларацію з тими лікарями, яких самі собі обрали. Декларацію підписують на рік, однак при бажанні пацієнт зможе один раз змінити лікаря. Підписання декларацій мало стартувати з 1 січня цього року. Тож медики готувалися ще з осені. Однак наразі процес посунувся і розпочався з 1 квітня.

“Бачите – тут наше Міністерство охорони здоров’я розписало медичну реформу у датах”, – показує спеціалізований журнал Наталія Ветоха.

Вона розповідає: “Згідно з медичною реформою, декларацію мають право підписувати дільничні терапевти, сімейні лікарі та педіатри. Сімейний лікар може лікувати і дітей, і дорослих. Дільничний – тільки пацієнтів з 18 років”.

Тепер медична допомога не прив’язана до місця прописки чи проживання. Кожен українець може вибрати терапевта, педіатра або сімейного лікаря у будь-якому медичному закладі, а гроші за медичне обслуговування заплатить держава.

“Однак людина має добре подумати, де саме буде отримувати медичну допомогу. У нас можуть зареєструватися і мешканці сіл, але чи буде їм зручно їздити сюди, щоб здати аналізи чи пройти обстеження? Система виклику лікаря на дім уже не працюватиме, як раніше”, – каже Наталія Ветоха.

За міською поліклінікою №3 закріплено понад 39 тисяч пацієнтів. Нині у поліклініці  відслідковують кількість людей, які зареєструвалися в електронній системі “Медікс” та обрали для обслуговування саме цей медичний заклад. Наталія Ветоха відкриває сайт “Медіксу”. На сторінці поліклініки зареєстровано майже 9 тисяч пацієнтів. Фактично, це ті люди, які у подальшому планують укласти декларацію з дільничними терапевтами та сімейними лікарями цього медзакладу.

Щоб реформа була ефективною, міські поліклініки потребують комп’ютеризації.

“Є потреба для лікарів первинної ланки у 59 комп’ютерах та 58 функціональних пристроях”, – зазначає головний медик Івано-Франківська Марія Бойко.

Як укласти декларацію з лікарем. Покрокова інструкція

Крок 1. Пацієнт обирає терапевта або сімейного лікаря, якому довіряє.

Крок 2. Пацієнт і лікар укладають декларацію. Для цього знадобляться паспорт та ідентифікаційний код. Для підписання декларації з педіатром – свідоцтво про народження дитини та документи (паспорт та код) обох її батьків або опікунів.

Крок 3. Лікар вносить дані пацієнта в систему і роздруковує декларацію у двох примірниках (один із них залишається у пацієнта). Декларація з’явиться в системі після подвійної авторизації: лікар попросить назвати код, який надійде СМС-повідомленням. Якщо ж мобільного телефону немає, лікар сфотографує чи відсканує документи, щоб прикріпити їх до декларації. Тільки після цього вона з’явиться в системі.

Крок 4. На випадок відпустки або хвороби лікаря має бути заміна. Якщо пацієнту знадобиться допомога, а він перебуває в іншому місті, то можна звернутися до найближчого закладу первинної медичної допомоги. До лікаря первинної ланки пацієнт може звертатися з будь-якими питаннями, пов’язаними зі здоров’ям. Крім безпосереднього обстеження і лікування, лікарі первинної ланки будуть також видавати направлення до вузькопрофільних спеціалістів, медичні довідки, виписувати рецепти на ліки, зокрема й на ті, які підпадають під програму “Доступні ліки”.

Побороти корупцію?

“На цей час реформа стосується тільки первинної ланки. Вторинна та третинна відчують зміни не раніше 2020 року, – пояснює у коментарі “МІСТУ” лікар-отоларинголог Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні, керівник відділення клінічних випробувань Роман Фіщук. – В кінці 2018 року, залежно від кількості підписаних декларацій, буде проведена оплата. Але фінансування первинної ланки буде залежати не тільки від підписаних декларацій. Згідно з поправками до Закону, у 2018-2020 роках нардепи запропонували виділяти місцевим органам влади медичну субвенцію. У різних регіонах України система по-різному готова до змін, тому певною мірою це компроміс. Тобто, надавачі медичних послуг будуть укладати контракти з державою або ж кошти надходитимуть за старою схемою – субвенцією. А умови, на яких виділятимуть субвенцію, мають бути визначені Кабінетом Міністрів”.

Жодних нових податків через впровадження медреформи для українців не планується. Гроші на покриття видатків надходитимуть до Національної служби охорони здоров’я України з державного бюджету. Якщо раніше держава утримувала медичні заклади, то тепер буде закуповувати їхні послуги. Це має змусити змагатися за пацієнтів; позбавить необхідності фінансувати лікарні, які не мають навантаження. Планується також і антикорупційний ефект від реформи, адже фахові медики будуть фінансово мотивовані.

Тож у МОЗ закликають українців не давати гроші за обслуговування в державних та комунальних закладах охорони здоров’я.

“У 2018 році заклад, у якому працює сімейний лікар, почне отримувати пряму річну оплату за обслуговування кожного пацієнта, який уклав з ним договір. Планується, що у 2018 році середня виплата на первинній ланці складе близько 370 грн на одного пацієнта, у 2019 – 450 грн. Практика у 2000 пацієнтів може мати річний дохід від 740 000 грн до 1 000 000 грн у 2018-му та від 900 000 до 1 200 000 грн у 2019-му. У цей бюджет входять оренда кабінету, оплата роботи лікаря, медсестри (фельдшера), прості витратні матеріали та часткове покриття аналізів. Близько половини цих коштів – видатки практики, все інше – зарплата працівників (лікаря, медсестер, фельдшерів)”, – повідомляють у МОЗ.

“Дьоготь” реформи

Проте не всі очікують від медичної реформи позитиву. В Івано-Франківську відбулися збори трудових колективів трьох закладів служби екстреної медичної допомоги Прикарпаття: комунальних закладів “Івано-Франківський центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф”, “Івано-Франківська міська станція швидкої медичної допомоги”, “Калуська станція швидкої медичної допомоги”. Про це йдеться в “Голосі України”. Медики “швидких” вважають, що метою реформи є економія бюджетних коштів. Однак це може призвести до погіршення якості надання медичної допомоги на догоспітальному етапі. Тож учасники зборів ухвалили відкритий лист-звернення до Верховної Ради, Кабміну та Міністерства охорони здоров’я України щодо скасування проекту постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до постанови від 21.11.12 р. №1114 “Про затвердження Типового положення про бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги”.

“Сьогодні на рівні держави рапортують про виконання на 80% нормативів щодо прибуття бригад “швидкої” на виклики. Це абсурд. Навіть у місті не завжди можна вкластися у відведених 10 хвилин. А що говорити про села? Чи зможе бригада “швидкої”, до якої входить не лікар, а парамедик, доправити до лікарні живим хворого з інфарктом із села Верховинського району?”– аргументує головний лікар станції швидкої медичної допомоги Ігор Ковалюк.

На його думку, щоб реформувати “швидку”, потрібні великі кошти: “Щоби щось реформувати, треба дати людині інструмент. Не може бути хорошим садівник, який орудує не лопатою, а палицею. Спочатку “швидкі” треба технічно оснастити, забезпечити матеріальну базу для навчань, а потім – реформувати”.

На думку Ігоря Ковалюка, до старту медреформи варто було завершити реформу сімейної медицини та передати до їхніх повноважень невідкладну допомогу. Потім – зробити відділення екстреної допомоги.

“Суть реформи “швидкої” – зменшити кількість викликів. Адже коли лікарів замінять парамедики, усіх без винятку хворих вони доставлятимуть до лікарні. Тоді, якщо «швидку» викличуть до дитини з високою температурою, батьки сплатять штраф, адже це не компетенція нашої служби. Отже, наступного разу подумають. Можливо, їхатимуть до лікарні власним транспортом. Але чи витримають такі навантаження приймальні відділення? Нині ми шпиталізуємо тільки 25% хворих, до яких виїхали на виклик”, – каже Ігор Ковалюк.

За задумом, до первинної ланки медицини мають відійти виклики, не пов’язані з загрозою життю, – хворі з високою температурою, гіпертонією тощо.

“У постанові Кабміну зазначено: виклики, що не кваліфікуються як екстрені, повинні бути передані до установи первинної медико-санітарної допомоги. В Івано-Франківську жодного такого закладу нема, і рішення про їх створення чи перепрофілювання немає. Ми наразі не маємо номерів, куди телефонувати, немає ні розпорядження голови ОДА, ні Кабміну. Було зазначено, що це врегулює окрема постанова, а її нема. Й оскільки не прийняті відповідні нормативні документи, жодних змін у роботі “швидкої” на сьогодні”, – акцентує Ігор Ковалюк.

Автор: Оксана ПІЛЯНСЬКА

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 15

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.

Читайте також: Шість обов’язків пацієнтів після медреформи