Геніальний галицький експресіоніст

Якщо запитати пересічного франківця, де вулиця Осипа Сорохтея, з великою вірогідністю вас скерують у правильному напрямку. А от про твори Сорохтея знає далеко не кожен мешканець міста. Проте в Івано-Франківському краєзнавчому музеї ось вже більш як рік експонується робота художника «Зняття з хреста». І це справді той шедевр, який варто побачити і розповісти про нього іншим. 

Мати полька, батько чех, а він – українець. Осип Сорохтей завжди чітко визначав свою національну ідентичність та мав патріотичну позицію. Народився у 1890 році на Львівщині, мешкав у Станиславові, а відтак вступив до Краківської академії красних мистецтв і при цьому відмовився представлятися поляком, хоча й був записаний католиком.

«В академії його декілька раз запитували, чи пан розуміє, що поляком йому би легше було, на що Сорохтей на підвищених тонах відповів: «Я ліпше знаю, ким я є: поляком чи українцем»,  – розповідає кандидат мистецтвознавства, старший науковий співробітник Інституту народознавства НАН України Орест Макойда. Свого часу науковець так захопився творчістю Осипа Сорохтея, що вона стала темою його дисертаційного дослідження. А надихнула вченого саме робота «Зняття з хреста», яку побачив у Музеї мистецтв Прикарпаття, де вона експонувалася на «Виставці одного твору». Тоді здивувався: «Це що, робота німецького автора?». Каже, така стилістика була притаманна німецьким майстрам живопису, адже робота має чіткі експресіоністичні риси: надломи тіла, викривлення, гротеск на обличчі та експресивні кольори. Невипадково ще у 1930-х рр. львівський мистецтвознавець Микола Голубець в одній зі статей написав, що Осип Сорохтей є першим задекларованим експресіоністом на Галичині, якого він знає.

В академії його декілька раз запитували, чи пан розуміє, що поляком йому би легше було, на що Сорохтей на підвищених тонах відповів: «Я ліпше знаю, ким я є: поляком чи українцем»

Картина «Зняття з хреста» написана у 1935 році, ймовірно, на замовлення духовної семінарії. На той час Осип Сорохтей вже був віртуозним художником і вклав у цю роботу всі свої знання і досвід. «Перед тим, як Сорохтей взявся за цю роботу, він переглянув усі відомі світові зразки. Однозначно, що він захоплювався й однойменним твором Рубенса, на що вказують його цікаві експерименти зі світлом і тінню. Не можу сказати, що він змальовував, але ознайомлювався з тими роботами, і вони на нього опосередковано впливали, – каже Орест Макойда. – Ця робота акумулює його попередній доробок. Перед нею він виконав декілька графічних творів «Зняття з хреста»: олівцем, а також є пастель, яка була предтечею тієї роботи, і вона в кольоровому та настроєвому плані більш експресіоністична».

«Зняття з хреста» 1935 року відрізняється від інших творів Сорохтея, адже має монументальний характер, а він здебільшого працював з малими формами.

«Цю роботу він, очевидно, міг зробити ще більш експресіоністичною. Але, мабуть, був між двома вогнями. З одного боку, хотів свою манеру втілити у цьому творі, а з другого – в нього було церковне замовлення. А переважно священники хочуть, щоб це була традиційна річ, – припускає Орест Макойда. –  Імовірно, що типажі, які є в цій роботі, змальовані зі знайомих йому людей. Оцей чоловік зі світильником, до прикладу, дуже подібний до єпископа Григорія Хомишина».

Твір «Зняття з хреста» – власність Архикатедрального собору Воскресіння Христового. Зараз робота знаходиться у тимчасовій експозиції Івано-Франківського краєзнавчого музею та займає чільне місце поміж творами сакральної колекції проекту «Врятуймо скарби разом!».

«Зняття з хреста» 1935 року відрізняється від інших творів Сорохтея, адже має монументальний характер, а він здебільшого працював з малими формами

«Це унікальна робота. Свого часу відомий мистецтвознавець Віктор Мельник говорив, що «Зняття з хреста» – один з найцінніших творів, які є в Івано-Франківську», – пригадує автор проекту «Врятуймо скарби разом!», завідувач відділу реставрації краєзнавчого музею Валерій Твердохліб. – Нині люди мають унікальну можливість оглянути його в ратуші та ознайомитися з творчістю талановитого автора, котрий жив і працював у нашому місті».

За життя Сорохтей брав участь у виставках у Львові та Варшаві. І хоч міг би збудувати блискучу кар’єру за кордоном, незмінно повертався додому.

Автор: Ольга Рега

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 27

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.