Абсурдний екологічний контроль

Україна – пострадянська країна. Культура поводження з навколишнім середовищем тут є дуже низькою. В державі тільки формується законодавча база та...

8 Лютого 2020 Ступ'як Женя

Україна – пострадянська країна. Культура поводження з навколишнім середовищем тут є дуже низькою. В державі тільки формується законодавча база та впроваджуються механізми контролю. 28 років в Україні безжально винищується екосистема. Масові вирубки лісів, забруднення річок, незаконний видобуток корисних копалин, стихійні сміттєзвалища – на всіх цих злочинах наживаються окремі люди, отримують мільйонні прибутки і не несуть жодного покарання. У результаті такого свавілля накопичилася низка екопроблем як державного, так і локального рівня.

Правила є чи немає?

Нормативна база, тобто правила, за якими здійснюється охорона навколишнього середовища, є доволі застаріла, особливо в частині контролю. Та не все так погано.

Основна дорожня карта, за якою рухається нині Україна в напрямку зміни законодавства, – це Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Завдяки цьому документу Україна стала на шлях імплементації українського законодавства до європейських норм. Завдання для українського парламенту та відповідних екоінституцій чітко окреслені. Однак політична корупція, лобізм великого бізнесу, підприємства якого є головним джерелом викидів і забруднення навколишнього середовища, блокують законодавчі ініціативи.

Україна – держава з дуже високим рівнем корупції. За рейтингом «Індекс сприйняття корупції-2018», Україна посідає 122-ге місце в світі поруч із Малі, Малаві та Ліберією. Із пострадянських держав Україну випередили всі країни Балтії, а також Грузія, Вірменія, Молдова і Білорусь.

https://www.radiosvoboda.org/a/29735869.html

 

Контроль у дії

Друга сторона проблеми – це слабкі інституції. Через це навіть добре виписані закони не завжди приносять результат.

У сфері екології в Україні є низка контролюючих органів, – від рибінспекції до екоінспекції, – які мають фіксувати злочини, визначати збитки, справи за фактами грубих порушень передавати в суд. Ці завдання виписані на папері, на практиці – мізерні результати.

Часто пересічна людина, яка бачить певне екологічне правопорушення, не в змозі навіть розібратися, куди телефонувати, аби його зафіксували, тому більшість громадян апелюють до поліції. Правоохоронці приїжджають і фіксують порушення, проте важливо ще й визначити збитки, завдані навколишньому середовищу. Тому тут без відповідних інспекцій не обійтись. Саме вони повинні здійснювати предметний контроль та визначити шкоду. На практиці інспекції взагалі не виїжджають на місце події або ж прибувають із запізненням, коли порушення вже «розчинилося під водою» або його «здуло вітром». Нині ж оперативність є визначальною у роботі інспекторів.

Аби не бути багатослівними і не оперувати тільки припущеннями, ми звернулися до однієї з інституцій – Державної екологічної інспекції, яка здійснює контроль за додержанням природоохоронного законодавства.

Перед тим, як розповісти, як працює інспекція тут, локально в Івано-Франківській області, які результати приносить контролюючий орган громаді Прикарпаття, варто зазначити, що саме ця структура стала на шлях реформування. Адже 21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України ліквідував 12 територіальних органів Державної екологічної інспекції України (далі ДЕІ), які діяли на обласному рівні. Таке рішення було прийнято на виконання Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища. ДЕІ України скасовані, натомість створено Державну природоохоронну службу з новою структурою територіальних органів.

І тут важливий акцент: хоч реформа передбачала повне скасування старої інспекції і створення абсолютно нового органу, все відбулося не зовсім  так. Державна екологічна інспекція укріпилася, але фундаментально не змінилася. І, як зазначають активісти ГО «Екологія-Право-Людина», це є не ефективно, бо найбільшою проблемою у діяльності інспекції є оперативність. Укрупнення не вирішило цієї проблеми, швидко реагувати на злочини стало для інспекторів ще складніше.

http://epl.org.ua/announces/likvidovano-12-oblasnyh-ekoinspektsij-reforma-z-hvosta-a-ne-z-golovy/

Але перейдімо до конкретики, показників, які чітко дають зрозуміти, чим займається новоспечена Державна екологічна інспекція Карпатського округу, яка офіційно свою роботу розпочала 29.03.2019 року (наказ №113).

Так, за січень-липень 2019 року інспекція перевірила 195 об’єктів державного нагляду. З них 134 планово, 60 – позапланово. Здійснено 603 ресурсні перевірки (520 – планових, 83 – позапланові).

 

Результати діяльності Державної екологічної інспекції Карпатського округу за січень-липень 2019 року

Притягнуто до адміністративної відповідальності  Загальна сума штрафів 
401 особа 64 838 грн
Нараховано завданої довкіллю шкоди Відшкодовано
3 817 675 грн

 

924 669 грн

 

Виходить, що штраф за адмінпорушеннями в середньому становить 162 грн. Абсурдна сума. Щодо більш суттєвих шкод, то, як бачимо, тільки третину з нарахованої суми відшкодовано, а до суду надійшло всього лиш 7 справ. Такий собі «фіктивний» контроль.

І щоб дійти до кульмінації цього абсурдного контролю, важливо знати, що цю інституцію обслуговує майже 100 працівників, які утримуються за кошти громадян України, а топові посадовці, тобто керівники, отримують досить високі винагороди. Тільки питання: за що, яку користь від існування цієї контрольної інспекції отримують українці?

Так, на наш запит до ДЕІ, в якому ми поцікавились зарплатами керівників й інспекторів, маємо таку відповідь:

Розмір заробітної плати керівника та заступників Інспекції за липень 2019 року

 

Начальник – Гасимов Ріяфет Садиг Огли 26 26 26 488,72 грн
Перший заступник начальника Аврам Михайло Михайлович 28 77 28 772,96 грн
Заступник начальника – Тарнавський Сергій Теодорович 25 25 25 184,73 грн

В Україні є низка контролюючих органів, які мають фіксувати злочини, визначати збитки, справи за фактами грубих порушень передавати в суд. На практиці – мізерні результати

Загалом в Державній екологічній інспекції Карпатського округу станом на 8 серпня 2019 року працює 97 працівників. Якщо підрахувати витрати на заробітну плату (оклад) без додаткових нарахувань, то маємо 539 240,3 грн на місяць, а в рік це 6 470 883,6 грн.  Тобто тільки на одну зі статей витрат інспекції треба більш як пів мільйона гривень на місяць. У чому ж тоді доцільність і рентабельність цієї структури, коли середній адмінштраф зводиться до 160 грн?

Рекорди зі смертності

Наслідки екологічних злочинів найперше позначаються на нашому здоров’ї. Людям часто роками доводиться боротися з раком, який провокує погана екологія, а ще Україна б’є рекорди зі смертності і зменшення кількості населення.

Так, наприклад, за показниками в Івано-Франківську, у 2018 під диспансерним спостереженням КНП «Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги» перебувало 5990 осіб з онкологічною патологією, за 6 місяців 2019 року виявлено ще 334 випадки онкозахворювань. У 2018 році від новоутворень померло 383 людини, за 6 місяців 2019 – 179. Щодо дітей, то в 2018 році в місті на обліку перебувало 308 дітей, а за перше півріччя 2019 року – 281, померла минулого року одна дитина, цього – ще дві. На допомогу онкохворим у 2019 році передбачено 1 млн 500 грн.

На вирішення проблем онкохворих загалом, враховуючи всі програми обласного, регіонального і цільового призначення на 2019 рік, передбачено 43 млн грн. Тобто, дуже великі витрати, хоча це не є той рівень лікування, якого потребують люди.

Фінансування онкохворих

Джерела фінансування  2018 рік (тис. грн) 2019 рік (тис. грн)
Обласний бюджет 32 689,3 37 256,6
Регіональна програма 9500,0 5556,0
Цільова програма 150,0 187,4
Всього затверджено кошторисом 42 339,3 43 000,0

Наслідки екологічних злочинів найперше позначаються на нашому здоров’ї. Людям часто роками доводиться боротися з раком, який провокує погана екологія

Не контроль, а фікція

Але є ще високий екологічний податок, завдяки якому можна впроваджувати екологічні проєкти і, крім притягнення до відповідальності порушників, дбати про природу. Так, за інформацією Територіального органу ДФС в Івано-Франківській області, за забруднення навколишнього середовища прикарпатські платники перерахували до бюджету 280,8 млн грн екологічного податку. Із загальної суми надходжень до державної казни спрямовано 148,2 млн грн, а до місцевих бюджетів сплачено 132,6 млн гривень.

Якщо порівняти із минулим роком, надходження збільшились на 51,6 млн гривень. Найбільшими платниками екоподатку стали підприємства Галицького (239 млн грн), Калуського (23,0 млн грн), Тисменицького (9,2 млн грн), Долинського (2,1 млн грн) та Надвірнянського (1,7 млн грн) районів.

http://if.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/388708.html

Враховуючи темпи знищення екосистеми України, проблема набрала в державі глобального характеру. Більшість громадян про екологію не думає, своє життя оцінює за матеріальними благами та комфортом, який визначається квадратними метрами в квартирі або ж кількома сотими землі, все, що за стінами або за парканом, вважають люди, їх не стосується.

Часто пересічна людина, яка бачить певне екологічне правопорушення, не в змозі навіть розібратися, куди телефонувати, аби його зафіксували, тому більшість громадян апелюють до поліції

Держава в особі контролюючих органів має швидко реагувати і притягувати до відповідальності винних. Натомість достатньо проаналізувати роботу однієї інституції, як-от ДЕІ, – і стає зрозуміло, що це не контроль, а фікція, що контролюючі органи – це лиш робочі місця і можливість отримати додатковий заробіток для тих, хто при владі.

Автор: Наталя Сербин

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 29

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.

Автори

Відтепер читайте найважливіші новини МІСТА у Telegram

Схожі записи

Загрузка...
Loading...