Мед Атлант

“Не задумуючись пішов воювати”: на Франківщині поховали бійця Віталія Слезюка

У селі Живачів Олешанської громади, що на Івано-Франківщині, 17 липня 2023 року поховали воїна Віталія Слезюка, який загинув у боях проти військових рф на Запорізькому напрямку.

Попрощатися із полеглим героєм прийшли декілька десятків людей — родичі, друзі, військові та односельці, йдеться в сюжеті Суспільного.

Прощання з Віталієм Слезюком розпочалося на рідному подвір’ї військовослужбовця. Боєць народився 12 вересня 1988 року. До дев’ятого класу навчався у гімназії в Живачеві.

Директорка навчального закладу Марія Біла розповідає: Віталій був дуже здібним і творчим учнем. Вона пригадує одну зі своїх останніх розмов з ним.

Він прийшов у школу. Віталій ніби відчував, що щось буде непоправне. Він ніби попрощався. Ми з ним поспілкувалися так щиро. І я йому кажу: “Віталій, ми тобі дякуємо за все”. Він відповів: “Я хочу подякувати вам усім”. Були часи, коли ми збирали гроші на тепловізори. Він прийшов усім подякувати”, — каже Марія Біла.

Після закінчення школи Віталій Слезюк вступив у художнє училище № 3 в Івано-Франківську. У 2009-2012 роках навчався на кафедрі образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Віталій був талановитим різьбярем, розповідає директорка Жидачівської гімназії Марія Біла. Разом із братом-близнюком і батьком виготовив дерев’яні сходи на хори у місцевому храмі. Крім того, чоловік захоплювався малюванням та художнім ковальством.

Однокласниця і троюрідна сестра Віталія Галина Смук поділилася спогадами про загиблого воїна.

Він був дуже хорошим однокласником, людиною дуже доброю. Коли в школі концерти робили — він усюди перший. Дуже “гумор мав”. Передостанній раз як прийшов додому — заходив до нас, приніс моєму синочкові костюмчик. Будемо мати згадку від нього”, — говорить Галина Смук.

Двоюрідна сестра Віталія Лілія Слезюк пригадує, що її брат був позитивним, цілеспрямованим і завжди знав, чого прагнув. У квітні 2022 року його призвали до війська.

Коли прийшла повістка, брат навіть не задумуючись пішов воювати. Три тижні тому він ще був тут, з нами. Віталій казав, що важко, але треба — бо хто, як не він. Казав, що мусить захищати заради нас, заради свого сина. Він його дуже любив”, — каже Лілія Слезюк.

Відтепер читайте найважливіші новини МІСТА.у Telegram

Loading...