Чому соцмережі заполонили шахраї та як їх виявити: пояснює начальник кіберполіції Прикарпаття

На Прикарпатті кожного дня від шахрайських дій потерпає кілька осіб. Аферисти дуже швидко адаптовуються до умов та винаходять нові схеми.

Вони представляються працівниками поліції, кіберполіції, банку, пропонують допомогу, фінанси, винагороди тощо. Найголовніша причина, чому люди потерпають від таких дій – необізнаність, розповів МІСТУ начальник відділу протидії кіберзлочинам в Івано-Франківській області Департаменту кіберполіції, підполковник Тарас Мороз.

“Отримання коштів від громадян це той самий вид злочину, як загроза суверенітету держави, але не в таких масштабах. Бо коли людей постійно дурять, вони стривожені, без коштів для проживання. Минулого року цій проблемі не надавали такого значення через повномасштабне вторгнення, проте цього року запустили кампанію по протидії шахрайствам #ШахрайГудбай”, – зазначив Тарас Мороз.

За його словами, дотримуючись базових правил інформаційної гігієни, ви будете захищені. Тож що варто знати про шахраїв та їх схеми читайте у нашому матеріалі.

Портрет типового шахрая

Особистість шахрая вельми специфічна, він має мати наступні здібності і особливості:

• дар переконання;
• уміння викликати довір’я або повага (довір’я – через симпатію, повагу і страх – через ілюзію сили);
• адаптивність і гнучкість;
• уміння працювати з інформацією і швидке реагування на змінну інформацію;
• уміння планувати, обдумувати все до дрібниць;
• схильність до ризику;
• знижена тривожність;
• високий самоконтроль, самовладання, терпіння.

Основні шахрайські схеми

Псевдоблагодійність. Багато шахраїв створюють благодійні сторінки, які насправді не відповідають дійсності. Там “благодійники” публікують інформацію про збори грошей, пов’язані з війною. Зазвичай, це кошти для потреб Збройних сил України, для допомоги пораненим чи переселенцям. Зрозуміло, що грошові перекази на ці рахунки так і не доходять до очікуваних адресатів.

Пасажирські перевезення. В інтернеті с багато оголошень про надання послуг пасажирських перевезень Україною. Серед них є і шахрайські. Цільова аудиторія люди, які хочуть виїхати з зони бойових дій. Шахраї спілкуються з ними в месенджерах й просять кошти за майбутнє перевезення. Люди довіряються “перевізнику”, надсилають передоплату, але зрештою, відповіді від нього так і не отримують

Незаконний перетин кордону. Шахраї примудряються наживатися не лише на звичайних людях, але й тих, які самі намагаються обдурити закон. Мова йде про чоловіків призовного віку. яким, за певну суму, обіцяють перетин кордону. Цікавим є те, що зрештою, потерпілі навіть не можуть звернутися до правоохоронних органів та повідомити про обман, оскільки цим заявлять про свої незаконні дії.

Оренда неіснуючого житла. Шахраї розміщують оголошення щодо оренди житла на відповідних платформах, або створюють клони сайтів певних помешкань. Спілкуються, здебільшого з переселенцями, беруть завдаток за бронювання і зникають.

Злам соціальних акаунтів. У воєнний період, окрім зламу звичайних акаунтів у соцмережах, шахраї взялися за сторінки родин військових. Від імені цієї людини вони або дублюють оголошення, яке вже раніше публікували, або створюють нове про збір коштів на потреби ЗСУ. Зазвичай в дописах мова йде про конкретну бригаду або одного бійця, що виглядає доволі правдоподібно. Довірливі люди, які щиро хочуть допомогти бійцям, надсилають свої кошти, але перекази надходять на рахунок шахрая.

“Соціальні виплати”. Людина отримує звичайне SMS-повідомлення з інформацією про виплату матеріальної допомоги. У ньому містяться посилання на ресурси, де нібито можна подати заявку на отримання коштів. Там людям пропонують ввести свої персональні дані та номер банківської картки для зарахування грошей. Однак, замість отримання обіцяних кошів, люди навпаки позбавляються їх. А зловмисники автоматично присвоюють собі гроші потерпілих.

Продаж неіснуючих товарів. Цей доволі старий вид шахрайства поширений і зараз. Наразі серед найпопулярніших товарів, які людина може “придбати” у шахраїв військова амуніція, талони на пальне та дрова. Зазвичай людей заманюють дешевою ціною. Продавець отримує передплату або повну суму за товар та просто зникає.

Фішинг. Це процес отримання персональних даних людини, яка переходить за фішинговим посиланням. Є багато фальшивих сайтів, візуально дуже схожі на офіційні. Якщо людина перейшла на цей сайт та вказує усі дані своєї банківської картки, щоб скористатись певною послугою, то з т рахунку списуються гроші. Звісно, ніяких послуг вона не отримує.

Метод соціальної інженерії. У цьому випадку шахрай дзвонить до людей та пропонує їм допомогу. Він може представитись керівником будь-якої благодійної організації чи фонду з допомоги переселенцям. Пропонує людині зареєструватись у програмі та виманює в неї персональні дані, а надалі з рахунку потерпілої зникають кошти. Саме цим методом користується багато психологів, які знаходяться в місцях позбавлення волі.

Банківські шахрайства. Одними з найпоширеніших видів шахрайства у цей час є банківські. І хоч вони не пов’язані з воєнною тематикою, зараз багато людей потерпають саме від них. Зловмисники телефонують до жертви та представляються співробітниками банку. Далі розповідають потенційній жертві про заблокування її картки та необхідності уточнення контактних даних. Людина довіряється шахраю та сама вказує персональні дані, а в результаті – позбавляється своїх заощаджень.

Прийоми, які допоможуть розпізнати шахрая

Кіберполіція радить:

• використовуйте лише перевірені ресурси та переконайтеся у правильності назви необхідного сайту. Один непомітний символ на панелі адреси може означати, що ви потрапили на фішинговий сайт;
• не передавайте нікому дані своєї банківської картки (особливо CVV-код та пін-код), адже працівники банку ніколи не запитують таку інформацію;
• зверніть увагу, що сайти, які приймають онлайн-платежі, мають бути захищеними, для цього в назві адреси вони мають містити https:// та значок «замочок»;
• використовуйте післяплату, щоб унеможливити шанси шахраїв заволодіти вашими грошима.

На сайті кіберполіції у розділі «Стоп фрауд» можна перевірити:

• • номер телефону;
  • банківську картку;
  • посилання на сумнівний сайт; для цього потрібно буде ввести зазначену інформацію у пошукове вікно сайту.

Що робити, якщо ви стали жертвою інтернет-шахраїв

Необхідно звернутись до найближчого відділу поліції або зателефонувати 102. Зберіть інформацію, що підтверджує факти вчинення щодо вас шахрайських дій: чеки про оплату, квитанції з банку про проведення грошових операцій, роздруківки оголошень, посилання на сайт тощо.

Зверніться до адміністратора сайту з метою блокування сторінки шахрая, а також зателефонуйте в банк, через який було здійснено платіжні операції, повідомте, що переказ здійснено на картку шахрая.

Після притягнення винної особи до кримінальної відповідальності, ви можете звернутись до суду з вимогою відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Інформаційна гігієна

Щоб не стати жертвою шахраїв, потрібно дотримуватись інформаційної гігієни. Так, існує декілька правил:

• Обирайте складні паролі та двоетапну автентифікацію на акаунтах у соцмережах.
• Не вводьте свої паролі на невідомих сайтах.
• Не повідомляйте персональні дані у телефонних розмовах.
• Перевіряйте благодійні організації, яким надсилаєте гроші. Не вказуйте реквізити своєї банківської карти й СѴѴ-код на невідомих сайтах.
• Перевіряйте гіперпосилання сайтів, на які переходите.
• Замовляйте товари лише на перевірених сайтах та обирайте накладний платіж.
• Прив’яжіть свою Sim-карту до паспорта.
• При використанні гаджетів користуйтеся тільки ліцензійним програмним забезпеченням та оновлюйте його. Воно слідкує, щоб ваш пристрій не був інфікованим сторонніми факторами.
• В онлайн-банкінгу скористайтесь послугою підключення одноразового пароля при вчиненні будь-якого платежу.

“Наше життя зараз неможливе без гаджетів, і найбільша проблема – необізнаність. Саме тому ми розміщуємо білборди з інформацією, як не стати жертвою шахраїв, роздаємо буклети, організовуємо тренінги. Ми просто маємо пережити це як суспільство та залишити в минулому, бо технології розвиваються дуже швидко, і скоро ми матимемо інші злочини, з якими треба буде боротися”, – резюмує Тарас Мороз.