Чужі серед своїх. Про життя і плани “західного” сусіда

Серед найближчих європейських сусідів по той бік західного кордону Україна несподівано отримала неприхованого недруга. Нещодавно уряд Угорщини заявив про намір на міждержавному рівні в різний спосіб блокувати зближення України з Європейським Союзом. Причиною такої різкої заяви угорського МЗС став освітній закон, підписаний Петром Порошенком, яким передбачено обов’язкове вивчення у школах національними меншинами, які проживають в Україні, державної мови.

Для закарпатських угорців, котрі населяють прикордонні населені пункти, таке нововведення стало особливо болючим, бо ще з часів Радянського Союзу володіння українською мовою на цих теренах, які вважаються таким собі угорським анклавом на території України, мали за щось необов’язкове. Тутешні мешканці між собою послуговувались угорською мовою, у крамницях та й в офіційних установах з труднощами переходили навіть на російську. Своє майбутнє молоді закарпатці угорського походження й тепер найчастіше пов’язують із Угорщиною – туди їдуть здобувати вищу освіту і на пошуки роботи.

Існує декілька версій, чому уряд Угорщини відреагував на новий освітній закон аж так категорично. Найімовірніше, в такий спосіб правляча сьогодні в цій країні партія “Фідес” на чолі з прем’єр-міністром Віктором Орбаном намагається підняти свій рейтинг серед закордонних угорців перед парламентськими виборами, які мають відбутися навесні наступного року. Відповідно до угорського законодавства, особи, які не проживають в Угорщині постійно, але мають угорські паспорти, не наділені правом обирати депутатів, проте можуть віддати свій голос за одну з партій.

Таке загравання із закарпатським електоратом цілком резонне – на кону щонайменше сто тисяч голосів. Хоча уряд Угорщини останнім часом не оприлюднює даних про кількість отриманих угорських паспортів в інших країнах, однак ще на початку 2015 року повідомлялося, що угорське громадянство набули аж 94 тисячі жителів Закарпаття.

Своє майбутнє молоді закарпатці угорського походження й тепер найчастіше пов’язують із Угорщиною – туди їдуть здобувати вищу освіту і на пошуки роботи.

Прем’єр-міністр країни і лідер партії “Фідес” Віктор Орбан навіть звернувся з відкритим листом до закордонних угорців, закликаючи їх проголосувати на парламентських виборах, зареєструвавшись для цього на спеціальному сайті. За словами угорського прем’єра, своїм голосуванням вони візьмуть участь “у вирішенні долі майбутнього країн Карпатського регіону”.

…Треба сказати, що угорці мають хронічне відчуття власної винятковості. Не належачи ані до слов’янського світу, ані до світу Балкан, ні до германської культури, вони, як писав про своїх одноплемінників польський прозаїк і журналіст Кшиштоф Варґа, угорець за походженням, “не можуть апелювати до жодної зі спільнот, окрім тих, що складаються з угорських меншин у сусідніх країнах”.

До речі, в Україні мало знають, що угорці так само жорстко конфліктують з приводу своєї меншини із румунами, словаками та сербами. У Словаччині, скажімо, понад 10% населення – етнічні угорці.

Навіть у Євросоюзі, членом якого Угорщина стала 2004 року, ця країна провадить виклично автономну політику. І якщо збереження власної валюти (угорських форинтів) не суперечить загальноєвропейській практиці (від своїх грошей не відмовилися, скажімо, болгари, румуни, поляки), то позиція Угорщини щодо розподілу у країнах ЄС біженців із Близького Сходу та Північної Африки абсолютно не збігається з політикою Брюсселя. Відмова від принципу обов’язкових квот на розселення мігрантів та будівництво антиміграційного паркану на кордоні з Сербією, щоб захистити країну від навали біженців, дотепер не дозволяє Євросоюзу досягнути одностайного вирішення міграційної кризи.

Таке ставлення до приходьків видається дивним, якщо врахувати, що самі ж угорці з’явились у Європі як непрохані гості. До речі, як свідчать руські та угорські літописи, саме галичани вказали першим угорським переселенцям на перевали через Карпати, якими вони й потрапили у Паннонію, до своєї теперішньої батьківщини.

Вони попросили вождя Альмоша, щоб угорці покинули землю Галича (“terra Halicie”), пішли за ліс Ховаш (“uttra silvan Houos”) на захід, в землю Паннонії, яка здавна була землею короля Атілли (між іншим, хибну думку про походження угорців від войовничого племені гунів було спростовано лише дослідженнями у 1940-х роках. – Авт.). І розхвалили угорцям землю Паннонії, сказавши, що вона прекрасна незмірно. Сказали також, що там зливаються дуже відомі водні джерела – Дунай і Тиса, а також інші знамениті, переповнені прекрасною рибою. Цю землю, сказали вони, населяли слов’яни, болгари і волохи, а також пастухи римлян, – йдеться у давньому тексті “Діяння угрів”.

Відбувалися ці події, за історичними мірками, не так вже й давно: у 896 році князь Арпад, привівши племена мадярів із кочовищ біля Уральських гір, завоював нові землі на Дунаї і став засновником династії угорських королів. Свято здобуття Батьківщини тепер вважається одним з найголовніших національних свят Угорщини. У 1896 році на площі Героїв у Будапешті на честь 1000-літнього ювілею було встановлено колону і величні монументи семи вождів мадярських племен, які здійснили перехід від Уралу через Карпати.

…Треба зазначити, що угорці дуже дбайливо ставляться до своєї історії, зокрема, шанують як національних героїв своїх королів, а також діячів політики, культури і мистецтва. Чимало вулиць та площ названі їхніми іменами. Таку ж повагу вони виявляють до своїх пам’ятників архітектури. Навіть у руїнах стародавніх храмів, замків, фортець тут влаштовані музеї, проходять фестивалі, концерти, театральні вистави. А в 1933 році на площі Лехель (Lehel tér) в Будапешті навіть побудували точну копію однієї з найбільших архітектурних пам’яток Угорщини, унікальної базиліки, яку ще у 1220 році збудував лицар Айнард у містечку Жамбек і яка зазнала значних руйнувань після землетрусу 1763 року.

Але навіть без цього новотвору столиця Угорщини славиться своєю архітектурою. Старовинні барокові квартали, розкішні театри й палаци передають величний дух Австро-Угорської імперії. Одним із символів Будапешта є споруда угорського парламенту, за можливість потрапити до якого будуть боротися у квітні наступного року місцеві політичні партії. Під час спорудження цієї будівлі доля зіграла злий жарт із її творцем: архітектор  осліп до завершення будівництва, тому так і не зміг побачити свого величного творіння. До речі, угорський парламент, ніби якийсь музей, завжди відкритий для відвідувачів.

Ще одне місце, яке варто відвідати в угорській столиці – міст Свободи. Його побудували з нагоди тисячолітнього ювілею Будапешта. Тепер фахівці з усього світу погоджуються, що це найвидатніша конструкція у світі. Свою назву міст Свободи отримав після завершення Другої світової війни, коли був із величезними труднощами реконструйований.

Та найбільшу славу Угорщині серед туристів принесли місцеві термальні джерела, яких у цій країні є близько півтисячі. Вони розташовані у різних місцевостях – в печерах і замках, у містах і селах, в парках і лісах. Є тут навіть підземна купальня. Угорці жартують, що джерело з гарячою водою заб’є з-під землі, навіть якщо просто увіткнути в неї палицю.

Найбільшу славу Угорщині серед туристів принесли місцеві термальні джерела, яких у цій країні є близько півтисячі. Вони розташовані у різних місцевостях – в печерах і замках, у містах і селах, в парках і лісах.

Чимало термальних джерел є поблизу так званого Угорського моря – озера Балатон. Його протяжність – 80 км в довжину, ширина в найвужчому місці трохи більше 1 км, а в найширшому – 12,4 км. Щоправда, морем назвати цю водойму доволі складно, адже її середня глибина – всього 3,5 м, а максимальна, біля півострова Тихань (до речі, тут встановлено пам’ятник угорському королю Андрашу і його дружині, українській княгині Анастасії, доньці Ярослава Мудрого) – 12,5 м. Мабуть, саме через мілкоту слов’яни називали озеро “болотом”, звідки й виникла його сучасна назва.

Неподалік від Балатону розташоване інше знамените озеро – Хевіз. Ця водойма міститься просто у кратері згаслого вулкана, тож глибина її становить понад 40 метрів. Вода в озері тепла в будь-яку пору року, а особливої чарівності йому надають рожеві та бузкові квіти лотоса, які були завезені понад 100 років тому з Індії і дивним чином прижилися в теплій воді.

А от купатись у водах Дунаю, який протікає через столицю країни, не варто. Ця друга за протяжністю ріка Європи вважається дуже брудною. У Будапешті, наприклад, немає жодного міського пляжу з виходом до Дунаю. Зате багато пляжів з басейнами, водяними гірками і знов-таки, термальних купалень з басейнами просто неба.

…Можливо, певна відрубність угорців від решти європейського світу змушувала їх самостверджуватися, зокрема, дивуючи інших різними новаціями, тож тепер ця країна славиться своїми винахідниками. Скажімо, перші кулькові ручки були створені в Угорщині в 1930-х роках братами Біро і спершу називалися біромами. Голограма була винайдена 1948 року угорським фізиком Деннісом Габором, за цей винахід вченому присудили Нобелівську премію. Одна з найпопулярніших іграшок-головоломок, кубик Рубіка, теж “народилася” тут, а вигадав її скульптор, архітектор, професор Ерне Рубік. В Угорщині також придумали мову програмування Бейсік.

Окрім того, Угорщина – батьківщина знаменитих гусарів, легкоозброєних воїнів-вершників. У XIV столітті король Матяш Корвін наказав кожного двадцятого “призовника” направляти в кавалерійські підрозділи. Слава про перемоги в боях, хоробрість і майстерність угорських гусарів швидко рознеслась по Європі. Незабаром “гусари” з’явилися в Польщі, Пруссії, Литві та Росії (росіяни запозичили не тільки назву, але й форму одягу цих кавалеристів).

Також в Угорщині вирощують особливу породу кучерявих свиней – мангалиць. Їхнє сало унікальне тим, що не містить холестерину. Загалом угорці навіть більші салоїди, ніж українці, тут не визнають олію, рідко вживають вершкове масло і найчастіше готують на свинячому жирі. Підраховано, що середньостатистичний угорець з’їдає близько півкіло сала за тиждень!

Загалом угорська кухня досить специфічна: жирна й важка, рясніє стравами з м’ясом, овочами, паприкою, гострим перцем, різними спеціями і приправами. Натомість тут не готують звичну нам гречку, яку вважають кормом для птахів, і не вживають оселедців, називаючи їх “дохлою” рибою.

Споживати перчені та масні страви угорської кухні рекомендують із місцевими алкогольними напоями, найвідомішим з яких є палінка – угорська фруктова горілка. Вона переганяється з найрізноманітніших фруктів – яблук, абрикосів, слив, груш, винограду. Цікаво, що самогоноваріння в Угорщині заборонене, тож законослухняні громадяни несуть фрукти на спеціальні заводи, щоб зробити собі домашню палінку.

Безумовним королем угорської кухні, звичайно ж, є гуляш, чи то пак “гуяш”, як його тут називають – смачний густий суп із м’ясом, овочами, серед яких обов’язково паприка. Він дуже простий в приготуванні, основна пропорція – 1 кг м’яса на 1 л води, тож часто страву готують чоловіки. Гуяш, приготовлений на багатті, називається бограчем (це слово з угорської перекладається як “казан”, “котел”), раніше це була основна страва тутешніх пастухів.

В Угорщині вирощують особливу породу кучерявих свиней – мангалиць. Їхнє сало унікальне тим, що не містить холестерину.

…Окрім слів “гуляш” чи “бограч”, в Угорщині нечасто можна почути щось більш-менш зрозуміле. Угорська мова – одна з найважчих для вивчення в світі і зовсім не зрозуміла для туристів. Вона належить до фіно-угорської сім’ї мов і є близькою до мов південного Уралу та Західного Сибіру: хантийської, мансійської, комі, удмуртської, мордовської. У туристичних місцях розуміють англійську та німецьку, причому останню використовують частіше (відголосок Австро-Угорщини), літні люди можуть знати російську (результат радянської русифікації країн соцтабору).

Однак мало хто знає, що нібито питомо львівське слово “батяр”, гуцульська “бартка” чи щиро загальноукраїнські “легінь” і “ґазда” – насправді мадяризми. Так само в угорській лексиці чимало слов’янізмів – приблизно 20%. У минулому криється багато речей, котрі як зближують сусідні народи і можуть сприяти взаєморозумінню, так і тих, що здатні пояснити суперечності й конфлікти.

Зрештою, в історії українсько-угорських відносин були й світлі сторінки. Скажімо, дружиною правителя Королівства Русі Лева Даниловича була донька угорського короля Бели IV Констанція, а згадана вже донька Ярослава Мудрого Анастасія вийшла заміж за угорського короля Андраша. І хоча тогочасні династійні шлюби мали мало спільного з великим коханням, хочеться вірити, що саме любов зітре всі непорозуміння і зруйнує кордони…

Довідка

Курси валют

Історично 1 форинт поділявся на 100 філлерів (угор. Fillér), однак із 1999 року філлер вийшов з обігу. Тепер в Угорщині користуються монетами номіналом 5, 10, 20, 50, 100, 200 форинтів та банкнотами на 500, 1000, 2000, 5000, 10000, 20000 форинтів.

100 угорських форинтів становлять 10.17 гривні, 0,38 долара та 0,32 євро.

В Угорщині платними є тільки швидкісні автомагістралі. Про початок платної дороги таблички інформують водія задовго до виїзду на неї.

Вартість проїзду (віньєтки, матриця) для автомобілів і мотоциклів:

10 днів – приблизно 10 євро;

1 місяць – 15 євро;

до 1 року – 140 євро.

Мікроавтобуси (на більш як 7 місць), будинки на колесах граничною масою до 3,5 т:

10 днів – 20 євро;

1 місяць – 31 євро;

1 рік – 140 євро.

Оплатити потрібно завчасно, тобто, до в’їзду на магістраль.

Електронні віньєтки продаються в терміналах, магазинах роздрібної торгівлі і на автозаправних станціях. Щоб придбати віньєтку, треба пред’явити документи на автомобіль та гроші (форинти). Також віньєтку (матрицю) можна купити через інтернет – https://www.virpay.hu, але так вийде дорожче на 3-4 євро.

Клеїти угорську віньєтку на скло авто не потрібно. Контроль оплати здійснюється автоматично камерами стеження або Державною транспортною інспекцією (ДТІ). Штраф за порушення – 50 євро.

Автор: Богдан СКАВРОН

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 12

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.