Канада не для змерзлюхів

Довідка

Микола Саєвич – колишній очільник КП “Івано-Франківськводоекотехпром”. Освіта – вища економічна. 57 років. Одружений. Батько двох дітей і дідусь чотирьох онуків.

За життя встиг об’їздити майже всю Європу. А на іншому материку Микола Саєвич побував у складі офіційної делегації. Заодно вдалося побачитися з давнім товаришем, який свого часу емігрував до Канади, в провінцію Альберта. За тиждень гостювання дізнався про життя канадців зсередини, їхні побут, традиції, звички, менталітет і сувору природу. Хоча враження стосуються лише конкретної провінції, адже кожен куточок Канади дуже різний. У будь-якому разі Микола Саєвич залюбки повернувся б туди ще хоч раз і готовий навіть переїхати назавжди.

Чим живе Альберта?

Провінція спеціалізується здебільшого на видобутку нафти й газу, а віднедавна і сланцевого газу. Альберта може похизуватися профіцитом бюджету. Був навіть такий час, коли місцева влада планувала вкласти ці надлишкові кошти у розвиток сміттєпереробної сфери на Прикарпатті. Адже Альберта знається на цій темі: лише 3-5% сміття там скеровують на полігон, решту переробляють. Я й досі зберігаю канадський конверт, виготовлений із переробленого паперу. Він має жовтуватий колір, і цікаво, що чиновники Альберти користуються такими конвертами у щоденній роботі.

На околицях міст провінції є склади, куди жителі привозять речі, котрі їм більше не потрібні: шафи, ковзани, холодильники тощо. Будь-хто може взяти звідтіля те, що схоче.

Півроку лютує зима

Територія Альберти трохи більша, ніж Україна. Причому живе там лише чотири мільйони людей, згідно зі статистикою – п’ять осіб на один квадратний кілометр. Більшу частину провінції займають мальовничі природні ландшафти. Землі предостатньо. Море лісів. У ресторанах можна скуштувати дичину, яку лиш забажаєш: козулю, качку тощо.

Також багато озер. В Альберті полюбляють на вихідні приїздити до озера порибалити, а на час відпочинку мешкають у трейлері на колесах, який є майже у всіх.

Аж цілих півроку тут лютує зима. Через часті складні погодні умови чи не кожен житель має джип: аби дістатися до роботи, коли починаються снігопади. Саме тому громадський транспорт майже завжди порожній. Через велику кількість автівок у провінції кожен офіс, магазин чи будь-яка інша установа має на прилеглій території багато паркувальних місць.

Аж цілих півроку тут лютує зима. Через часті складні погодні умови чи не кожен житель має джип: аби дістатися до роботи, коли починаються снігопади

Спершу дуже здивувало, що дороги не ідеальні, де-не-де проглядаються ями. Та мені пояснили, що через тривалий зимовий період просто не встигають їх латати. Та й сенсу не бачать, бо через морози чи інші суворі погодні явища кропітка праця може піти коту під хвіст.

 Про чиновників

Едмонтон – столиця провінції. Жителів близько мільйона. Як гадаєте, скільки депутатів працює в мерії? Лише дванадцять! Кожен із тих чиновників горить своєю справою, це справжні активісти, які дійсно на своїх місцях і вболівають за край. Мер – дуже простий чоловік. Відверто заявив, що на другий термін балотуватися не буде – втомився, тепер хоче зайнятися особистим життям. Це геть не так, як у нас: якщо вже раз потрапив до депутатського крісла, то вже аж до самої смерті.

Мерія не блищить позолотою, звичайне приміщення, значно гірше виглядає, ніж, приміром, місцева клініка, де вражає все: від умеблювання до апаратури.

У фонтані, що перед парламентом, влітку купаються люди.

Хто хоче заробити – заробить

Мій товариш, який свого часу емігрував до Канади, за освітою був економістом, у Луцьку працював фінансистом. Після переїзду в Альберту перевчився на токаря і жодного разу не пошкодував про це. Крім того, що робітнича спеціальність виявилася йому до снаги, зараз друг встиг заробити на два будинки та автівку. До речі, про типові канадські будиночки. Вони майже такі, як показують в американських фільмах – можна розбити ударом кулака: каркас, всередині мінвата, з обох боків зашито. Таке будівництво дуже швидке, досить дешеве і, вочевидь, ефективне.

Мерія не блищить позолотою, звичайне приміщення, значно гірше виглядає, ніж, приміром, місцева клініка, де вражає все: від умеблювання до апаратури

Так ось, про мого товариша. Зарплата токаря, розміром близько 120 тисяч канадських доларів у рік, значно перевищує заробіток, приміром, чиновника або вчителя. Загалом зарплата залежить від загальної вартості підприємства, цінності його акцій на ринку. Фірма може бути крихітною, але з дорогими акціями.

В Альберті хто хоче заробити – заробить. У крайньому разі йде до муніципалітету, де пропонують різні види роботи, наприклад, прибрати якусь територію. Такий підробіток популярний серед студентів.

Інший менталітет

Я навіть не знаю, чи в Канаді взагалі є така національність, як канадець. Адже там живуть люди з усього світу. Всі різні.

Менталітет корінних жителів кардинально інший. До прикладу, мій друг з нагоди одруження доньки подарував молодятам авто. Купив його на заощаджені гроші. Через кілька днів після святкування весілля зять, уродженець Канади, сказав, що він вноситиме свою частку в сплату кредиту. Коли тесть пояснив, що машина куплена не за кредитні кошти, молодик ніяк не міг второпати – навіщо? Справа в тім, що у Канаді відсоткова ставка по кредиту дуже низька, тому одразу робити великі покупки за власний кошт не зовсім раціонально.

Діаспоряни все бережуть

Діаспора в Альберті неймовірна. Ці люди дбайливо зберігають українські традиції сторічної давнини, і місцева влада їх завжди підтримує. Цікаво, що, якщо та чи інша родина прожила в цій місцевості 100 років, то її нащадкам урочисто вручають сертифікат про переселення в Канаду.

У Канаді відсоткова ставка по кредиту дуже низька, тому одразу робити великі покупки за власний кошт не зовсім раціонально

Перші переселенці там опинилися завдяки тому, що місцева влада роздавала неосвоєні землі, натомість нові господарі зобов’язувалися навести лад на своїх ділянках. Саме тому в Альберті й досі дуже розвинене сільське господарство.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Дуже цікавими є музеї просто неба – село Спадщини української культури, де можна побачити побут перших переселенців-українців, їхні сільські хатини, схожі на землянки, з крихітними кухнями. Особливого колориту надають працівниці, одягнуті відповідно, з квітчастими хустками на головах.

Взагалі, українці давно інтегрувалися в місцеве життя. Приміром, Ед Стельмах був прем’єр-міністром провінції, українці викладають в університетах, лікують у клініках, працюють у мерії і час від часу очолюють її, як-от Вільям Гавриляк і Лаврентій Дікур… Одну четверту парламенту теж складають саме українці.

Автор: Наталя МОСТОВА

Стаття опублікована в журналі МІСТО № 21.

*Передрук матеріалу дозволяється тільки за погодженням з редакцією.