На Верховинщині запалала сьома “Письменницька ватра над Черемошем”

30-31 травня запалала сьома «Письменницька ватра над Черемошем» у столиці Гуцульщини – Верховині.

Першу письменницьку ватру над Черемошем творці слова запалили 13 липня 2013 року у відомій на весь світ Франковій Криворівні, яку український етнограф і фольклорист Володимир Гнатюк назвав «Українськими Афінами». Відтоді щороку літфест збирає письменників на Верховинській Гуцульщині.

Спочатку письменницький форум проводився на районному рівні, поступово став обласним, а сьогодні вже набув статусу Всеукраїнського з міжнародною участю.

Письменницьку делегацію кожного разу зустрічають біля літературно-меморіального музею Івана Франка у Криворівні хлібом-сіллю на вишитому гуцульському рушнику та дзвінкоголосою мелодією скрипочки і цимбалів. Після оглядової екскурсії народна капела «Черемош» імені Романа Кумлика, керівник Іван Мартищук, дарує гостям незабутні віртуозні гуцульські композиції.

У селі Довгополе в контексті фестивалю відбулася історична подія, яка виписала яскраву сторінку в історії не тільки цього села, а й Прикарпаття та всієї України. За участю творців слова, просвітян, районної та сільської влади, дирекції сільської  школи відкрито Анотаційну дошку відомому українському письменнику, літературознавцеві, громадсько-культурному і політичному діячеві, лауреату Національної премії України імені Тараса Шевченка Степану Пушику. У Довгополі письменник жив і працював з весни до осені 1964 року. Тут кувалося його слово. Тут, у краю зелених пралісів, високих гір і бистроплинного Черемошу, гартувався вільний український дух письменника-патріота, – коментує голова Верховинського районного товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, член НСПУ, засновник та координатор проведення літфесту Василь Нагірняк.