У Франківську успішно пересадили нирку від матері сину

25 травня команда трансплантологів обласної клінічної лікарні виконала пересадку нирки від родинного донора. Це одинадцята за рахунком й третя родинна трансплантація в нашому закладі.

50-річна франківка кілька місяців готувалася до операції з вилучення нирки. За словами лікарів, у жінки був низький гемоглобін і насамперед його треба було підняти, інформує КНП ОКЛ Івано-Франківської обласної ради.

28-річний Євген, син донорки, впродовж року перебував на лікуванні у Центрі нефрології, діалізу і трансплантології. Завідувач Центру Олег Легун каже, що таких пацієнтів у списку очікувань ще 85.

“Насамперед має бути сумісність органів, далі ретельна підготовка і тверде рішення, як донора, так і реципієнта, – говорить Олег Легун. – Тоді можемо приступати до підготовки операційного процесу”.

Дві операційні напоготові. Велика команда з хірургів, урологів, анестезіологів, медсестер та інтернів помітно жвава. Це одна з небагатьох трансплантацій, яку виконуватимуть вдень.

“Вночі складніше фізично, а тому доводиться працювати в економрежимі, беземоційно здебільшого”, – каже анестезистка Наталія Голубчак.

Її завдання тут стежити за параметрами тиску, пульсу. Втім, каже, що інтерни беруться до праці, хочуть всього навчитися, тому цього разу буде більше скеровувати. Щоби не сталося тромбоутворення, роботу пильнує судинний хірург Олег Попадюк.

Минає дві години. Інтерн Мирослав заносить до операційної охолоджений пакет зі спеціальним мішечком льоду, щоби нирка не перегрілася, допоки її підшиватимуть, адже це може сповільнити процес операції та зашкодити приживленню органу. Хірург відділення урології Олег Сандурський каже, що це й буде показником професійності їхньої команди.

Медсестри вже тримають напоготові нитки для прошивання. В їхньому підпорядкуванні увесь інструментарій. Старша операційна медсестра Любов Бойчук протирає інструменти. Перед операційною без поспіху виконує завдання свого наставника-анестезіолога Андрія Олійника інтерн Дмитро. Він заносить інформацію про пацієнтів – маму та сина – в електронну базу даних.

Тим часом хірурги відкривають черевний простір і опускають мамину нирку у нове, хоч і рідне, середовище. Буквально за кілька секунд нирка оживає і наповнюється рожевим кольором. Без перебільшення ювелірна робота лікарів у складному проєкті людського тіла…

Після чотирьох годин праці команда трансплантологів задоволена результатом. Шанс на якісне життя є. Іноді достатньо лише наважитись.