Пішов на фронт 18-річним: історія прикарпатського бійця, який керує дронами

Військовослужбовцю 102 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ «Пломбіру» 19 років, а коли на початку війни він вступив до лав ЗСУ, йому було 18.

Хлопець до війни був програмістом у компанії Softserve. Каже, що програмувати навчився сам, почав ще у школі. Наразі боєць на посаді оператора дронів, виконує завдання на Запорізькому напрямку, йдеться на сторінці бригади.

“На вигляд неначе дитяча іграшка, але насправді це смертельна зброя – FPV-дрон-камікадзе. Такі дрони можуть збирати старшокласники на уроках трудової, як казав хтось із наших міністрів”, – каже боєць підрозділу аеророзвідки 75 батальйону з позивним «Пломбір», показуючи дрон.

“Нам їх збирають на замовлення. Всі деталі корпусу надруковані на 3D-принтері, електроніка – з інтернет-магазинів. Тут навіть пайки нема – все на швидких з’єднаннях. Летить він на 3-4 км, може нести вагу до 800 гр”.

Ще перед війною «Пломбір» зі своїм товаришем пообіцяли один одному, що у разі початку війни (хоча на той час не вірили, що війна взагалі можлива у наш час) обоє йдуть до армії.

«Я не проходив спеціальну підготовку, щоб навчитись керувати дроном. Ходив у посадки з товаришами, дивився як вони це роблять, потім почав сам пробувати і так навчився. Мені подобається те, що роблю зараз, тут я бачу певний результат своєї роботи. Я більше працюю Мавіками, ніж FPV дронами наразі, тому що я виконую багато різних завдань – це спостереження, наведення та коригування артилерії. Таке можливо робити тільки дронами типу Мавік», – каже військовослужбовець.