Як живуть одинокі пенсіонери в Калуші очима волонтерів «БаДі»

Уже більше пів року працюють волонтери благодійної ініціативи «БаДі» («Баба і Дід»), які допомагають одиноким жителям похилого віку Калущини. Небайдужі калушани не просто забезпечують потребуючих продуктовими наборами, але й спілкуються з ними, приділяючи особливу увагу.

На долю цих людей випали нелегкі випробування, більшість із них втратили віру в себе. Однак волонтери «БаДі» мають на меті довести, що ці люди не є покинутими напризволяще і про них пам’ятають.

У коментарі «Вікнам» волонтерка Наталія Ленард зазначила, що щомісяця учасники проєкту «БаДі» відвідують одиноких жителів похилого віку. Перед візитом збирають необхідну суму коштів і забезпечують 50-ма продуктовими наборами потребуючих.

Життєві історії цих людей вражають. Прикро те, що більшість із них почувають себе непотрібними і потребують уваги, каже Наталія Ленард:

Більшість людей тішаться, коли ми до них приходимо, особливо, коли це вдруге. Вони хочуть поспілкуватися, пропонують чай, гостинці. Такі люди надзвичайно цінують увагу, адже бути одинокому в старості — дуже важко. А ще є й ті, хто має фізичні вади. Не одна людина нам трапилася, що втратила зір. У таких випадках ще складніше. Добре, що хоч в Калуші та районі є соціальні працівники, про яких люди часто з позитивом згадують.

Потреби одиноких калушан — різні. Є ті, хто не в змозі придбати ліки, продукти, одяг. Дехто — живе в поганих, а іноді й жахливих побутових умовах, розповідає волонтерка:

Так, у більшості людей помешкання потребують  ремонту. А в однієї жінки дім просто розвалювався на очах. Вона попросила нашої допомоги. Брат нашої волонтерки погодився власними зусиллями хоч трохи поліпшити житлові умови жінки.

Подяка

Висловлюю щиру подяку волонтерам благодійній ініціативі «БаДі» («Баба і Дід») за допомогу та тепле спілкування. Хлопці та дівчата несподівано завітали до мене й принесли продуктовий набір. Знаю, що вони опікуються самотніми та знедоленими людьми Калущини. Цього разу допомогу отримали як жителі міста, так і сіл Пійла та Кадобної.

Я залишилася сама після трагічної загибелі сина та чоловіка, тож, дуже шаную людську увагу. Бажаю молодим калушанам і надалі не втрачати душевного тепла. Божої вам ласки та щасливої долі!

З повагою Оксана БЯЛИХ, одинока пенсіонерка

Трапляються і ті люди, які не мають за що поховати своїх рідних і продають останнє за безцінь. І практично самі вже готові заживо помирати, ділиться історією одинокої жінки Наталія Ленард:

— Ця жінка живе недалеко біля площі Героїв. Донька і чоловік померли. Однак коштів, щоб поховати їх, не було. І жінка була змушена продати гараж майже за безцінь. Забронювала вона місце вже і для себе біля дочки і чоловіка. Ця жінка була в такому відчаї, що готова була помирати хоч зараз, лише би бути поруч із найріднішими.

Волонтерка проте згадує: є і випадки, коли люди, будучи одинокими, вміють радіти життю.

Рідко, але є випадки, коли в одиноких похилого віку людей горять очі. Пригадую жінку, якій 93 роки, а виглядала вона хіба на 70. Вона настільки була сучасною, жвавою у розмові, доглянутою жінкою, що я була приємно здивована. Але це рідкість. Більшість — розчаровані в житті, — підсумовує Наталія.

За тривалий час роботи проєкту вже встигла сформуватися активна команда волонтерів. Серед них — Наталія Ленард, Світлана Гунда, Анна Сівакова, Лілія Педенко, Володимир Іванцюк, Євген Манюк, Дмитро Кравчук, Артем Савчук, Настя Кондратів.