6-річний харків’янин Андрій Васильєв своє перше 1 вересня зустрів в Івано-Франківську. Хлопчику довелося втікати від війни

Харків’янин Андрій Васильєв цього року першокласник. Ще у січні 2022, коли батьки хлопчика відпочивали в Івано-Франківську, вони навіть уявити не могли, що їхньому синові доведеться вперше сісти за парту саме в цьому місті. А вже в березні родина Васильєвих була змушена втікати з Харкова, рятуючись від війни.

Ми вагалися перед тим, як вирішили їхати на Західну Україну, тому що ми не знали як нас тут приймуть, – каже мама Андрія Наталія Васильєва. – І взагалі, ми були в шоковому стані, три тижні ми прожили в Харківській області в родичів мого чоловіка. А потім ми зрозуміли, що там надто близько до кордону з росією  – 30 кілометрів, і чути вибухи, стрілянину і ми просто не зможемо все це витримати психологічно. А в Івано-Франківську живе моя подруга, вона щодня телефонувала і питала як ми, фактично вона нас сюди витягла. Я ще сумнівалася, адже у мене кішка, вона каже хоч з динозавром приїжджай, ми тобі все допоможемо. І так ми опинилися в Івано-Франківську.

Загалом в Івано-Франківську Васильєви освоїлися досить швидко. Пані Наталя каже, що франківці доволі лояльні люди. За весь час їхнього життя тут не було жодного інциденту. Тим часом чоловік пані Наталії вже давно повернувся у Харків, думала про це і родина, але наприкінці літа стало зрозуміло, що їхати додому всій сім’ї передчасно, оскільки в Харкові досі небезпечно. Тому перше у своєму житті 1 вересня Андрій відсвяткував в Івано-Франківську.  Для маленького школяра обрали ліцей №9, виходили з міркувань зручності і безпеки, адже саме його видно з вікон їхньої квартири. З оформленням в школу не було жодних проблем, –  розповідає Наталія Васильєва, – попри те, що довго зволікали з поданням документів і принесли їх в ліцей лише наприкінці серпня.

Мама Андрія переконана, проблем в класі у сина не буде, адже він півоку відвідував в Івано-Франківську приватний садочок, тому повністю соціалізований. Єдине за ким сумує її син, це за батьком, який навідує родину нечасто, адже вже працює у Харкові.

А поки Андрій готується сісти за парту, ще є час і можливість погратися улюбленими іграшками. Хлопчик каже до школи вже готовий: має приладдя, ранець з улюбленими динозаврами, і навіть вміє читати і писати.

Делікатно зачіпаємо і “мовне” питання. Пані Наталія зізнається, що в здебільшого російськомовному Харкові було непросто перейти на українську. Але вона зробила це першою в родині, адже займалася видавничою справою. Зараз українську опановує і Андрій, успіхи сина батьків тішать, особливо розраховують на школу, адже там хлопчик перебуватиме в абсолютно україномовному середовищі.

На разі, ліцей де навчатиметься Андрій, працює офлайн. Тому батьки вже підготували малому так званий “тривожний наплічник”, проте між собою його так не називають, щоб не лякати сина. У школі є також укриття, куди малеча буде спускатися під час тривоги. До цього, каже мама, Андрій уже теж звик. Головне, щоб у критичних ситуаціях не нервували дорослі, а діти підлаштуються.

Загалом в Івано-Франківській громаді таких школярів як Андрій, яким довелося втікати від війни, більше тисячі. Всі вони без проблем змогли подати документи в ліцеї міста. І вже з 1 вересня розпочали навчання.