Страшніше за пандемію та війну: чи буде глобальний голод у 2023 році

Богдан Скаврон

Попри те, що в усьому світі виробляється більш ніж достатньо їжі, щоб прогодувати населення планети, близько 10% людей уже потерпають від голоду. 

Це ще далеко не апокаліптична цифра, але загальна тенденція світової економіки, що досі не оговталася від наслідків пандемії коронавірусу та зазнає руйнівного впливу розв’язаної кремлем війни в Україні, не дає підстав з оптимізмом дивитися у майбутнє. Навіть навпаки…

В Україні цього року врожай буде на 30-44 млн тонн нижчим за норму. Причинами цього є менші площі, менша фінансова спроможність багатьох фермерів, оскільки значну частину врожаю не можна продати.

Невтішні цифри

За даними ООН, у 2022 році недоїдали 828 млн людей. При цьому поріг недоїдання визначено на рівні споживання менш ніж 1800 калорій на день. 

Гуманітарна агенція Всесвітня продовольча програма ООН, яка координує розподіл продовольчої допомоги, вважає, що кількість людей, які стикаються з гострою нестачею їжі, підскочила з 282 мільйонів наприкінці 2021 року до рекордних 345 мільйонів минулого року. 

2023 рік понад 50 мільйонів людей у світі почали на межі голоду – періоду, коли населення відчуває серйозну нестачу продовольства, тобто цілими днями люди не їдять через брак грошей чи відсутність доступу до продуктів.

Наслідки голоду

Наслідки нестачі їжі жахливі. Тривале голодування підвищує ризик хронічних захворювань, зокрема хвороб серця та діабету. Недоїдання означає не тільки те, що люди їдять занадто мало і худнуть. Через дорожнечу продуктів зникає доступність до якісних харчів, тому люди купують натомість дешеві продукти, наслідком споживання яких може бути навіть ожиріння.

Жінки страждають найбільше. Опинившись у фінансовій скруті, вони частіше відмовляються від їжі, щоб прогодувати свої сім’ї. Проведені глобальні дослідження виявили, що у 2021 році 31,9% жінок у світі мали помірну або серйозну «продовольчу нестачу» проти 27,6% чоловіків, і цей розрив збільшується. 

Зокрема, у звіті неурядової організації Care відзначили, що у Сомалі чоловіки частіше відповідали, що їдять менше, а жінки – що вони взагалі пропускають їжу. У звіті цитують жінку з Нігерії. «Ми зменшили кількість їжі для всіх, – каже вона, – крім мого чоловіка, який є господарем у домі».

У дітей голод затримує розвиток мозку та знижує імунітет. Лише кілька місяців поганого харчування в дитинстві можуть зменшити шанси людини жити здоровим і продуктивним життям. Діти, які сьогодні потерпають від продовольчої кризи, відчуватимуть її наслідки ще довго.

Порушення ланцюжків постачання

Хоча загальна кількість продовольства у світі більш ніж достатня для того, щоб прогодувати всіх людей на планеті, проблемою є її нерівномірний розподіл. Щоб забезпечити харчами усіх, потрібна стабільна логістика. Населенню частини країн, насамперед в Африці, традиційно бракує власних продовольчих ресурсів, і вони залежні від постачання зерна та продуктів.

Ще від початку пандемії навесні 2020 року багато ланцюжків постачання було перервано через запроваджені обмеження. Криза різко посилилася вторгненням росії в Україну, оскільки обидві країни є основними експортерами пшениці та входять до п’ятірки найбільших світових експортерів продукції з ячменю, кукурудзи та соняшнику.

Всесвітня продовольча програма ООН саме через закупівлі зерна в Україні могла забезпечувати потреби найбідніших країн у світі. Судан, Танзанія та Уганда, наприклад, покладалися на росію та Україну для отримання понад 40% імпорту пшениці. 

Міжнародні експерти прогнозують, що у 2023 році люди будуть голодувати з різних причин, але головним викликом стануть логістичні обмеження, які створюють труднощі для постачання продовольства із центрів виробництва. Раніше головна проблема полягала в зростанні цін на продукти, а не в їх наявності. 

Зменшення врожаю

Продовольча криза багато в чому пов’язана з перебоями в логістиці, насамперед з проблемами із відвантаженням українського зерна, але наступного року саме виробництво продуктів харчування може опинитися під загрозою, особливо в Україні.

Як повідомляє консалтингова компанія McKinsey, війна призвела до зриву посівної та інших сільськогосподарських робіт, що вплинуло на врожайність. Зокрема, українське виробництво зерна впаде на 35-45% наступного жнивного сезону.

«Конфлікт, що триває, впливає на здатність фермерів готувати поля, висаджувати насіння, захищати та удобрювати сільськогосподарські культури, що, ймовірно, призведе до ще менших обсягів у наступному сезоні збору врожаю», – йдеться в опублікованому звіті. 

За прогнозами McKinsey, урожай в Україні цього року буде на 30-44 млн тонн нижчим за норму. Причинами цього є менші площі, менша фінансова спроможність багатьох фермерів, оскільки значну частину останнього врожаю не можна продати.

«У наступному вегетаційному сезоні глобальна пропозиція, ймовірно, скоротиться через пов’язані з війною перебої в сівбі та зборі врожаю в Україні, а також через зниження врожаїв у росії, Бразилії та інших країнах», – пише McKinsey. 

З огляду на те, що спричинені війною потрясіння в галузі сільського господарства відбуваються в період екстремальних кліматичних умов, включаючи сильні посухи в Європі та повені в Австралії, аналітики очікують, що наступна продовольча криза буде гіршою, ніж кризи 2007-08 і 2010-2011 років.

Відсутність добрив

Війна в Україні призвела також до серйозних перебоїв у забезпеченні аграріїв добривами для вирощування врожаю. 

Білорусь після того, як з її території росіяни завдавали ударів по Україні, втратила доступ до балтійських портів. Постачання з рф, на яку припадала майже п’ята частина світового експорту, може скоротитися через санкції, а Китай зменшив квоти на продаж добрив, щоб задовольнити свої потреби.

За даними служби Bloomberg Green Markets, ціна на карбамід, поширене азотне добриво, за рік зросла більш ніж удвічі. У результаті фермери в усьому світі використовують менше добрив.

«Очікується, що дефіцит добрив і підвищення цін на них призведе до зниження врожайності в країнах, які сильно залежать від імпорту добрив, таких як Бразилія. Це, найімовірніше, призведе до подальшого зниження обсягів зерна на світовому ринку», – пише McKinsey у своєму звіті.

Світовий індекс цін на добрива уже вдвічі вищий, ніж два роки тому. Аграріям доведеться знову і знову зменшувати внесення добрив, що позначиться на врожаї. Особливо важко буде країнам Африки, які мають низьку якість врожаю і менше грошей.

Бідність 

Пандемія, війна в Україні та пов’язаний з нею хаос у ланцюжках постачання спільно підняли ціни на все – від пшениці та соняшникової олії до лимонів і авокадо. Навіть у цілком самодостатніх та цивілізованих країнах з розвинутою економікою може настати якщо не власне голод, то різке та відчутне обмеження у доступі до більшості продуктів харчування.

Проблема багатих країн, як-от США та Велика Британія, і великих країн-виробників продовольства, як Бразилія чи Індія, полягає просто в бідності. Поєднання високої інфляції та уповільнення світової економіки означає, що багатьом людям буде важко платити за необхідні продукти харчування.

За даними всесвітньої гуманітарної організації Mercy Corps («Корпус милосердя»), зростання цін на продовольство особливо сильно б’є по найбільш вразливих верствах населення.

«Стрімке зростання цін на продукти харчування у 2022 році означає, що навіть грошова підтримка, яку ми надаємо нужденним сім’ям, не особливо допоможе. Основною перешкодою для доступу до продуктів харчування є зниження купівельної спроможності з підвищенням цін на продукти харчування», – цитує Business Insider виконавчого директора цієї організації Тьяду Д’Ойен Маккенна.

Індекс цін на їжу, за даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO), коливається біля найвищого рівня в історії, а країни бідніють через високу інфляцію та надмірне укріплення долара щодо інших валют.

Високі ціни можуть вдарити по великих країнах-імпортерах, серед яких значні запаси продовольства має лише Китай. Багаті монархії Перської затоки знайдуть зерно на ринку, однак біднішим країнам Африки та Азії буде значно важче.

У 2022 році споживачі в усьому світі відчули найвище за останні 40 років зростання цін. Улітку інфляція у західних країнах перевищувала 9%. Інфляція в Україні, за даними Нацбанку, становила 30%.

Глобальні інфляційні процеси відбулися через ефект «друку» грошей під час пандемії, зриви ланцюгів постачань, нові локдауни в Китаї, війну в Україні, енергетичний шантаж кремля. Аби приборкати зростання цін, центральні банки змушені підвищувати ключові відсоткові ставки, роблячи позики дорожчими.

Похмурі давні пророцтва

«І коли третю печатку розкрив, я третю тварину почув, що казала: «Підійди!» І я глянув, і ось кінь вороний. А той, хто на ньому сидів, мав вагу в своїй руці. І я ніби голос почув посеред чотирьох тих тварин, що казав: «Ківш пшениці за динарія, і три ковші ячменю за динарія, а оливи й вина не марнуй!» – таким є, мабуть, найвідоміше пророцтво в Об’явленні Івана Богослова про голод, який слідом за світовою епідемією та війною буде нищити людство в так звані останні часи.

У біблійному пророцтві не описані жахливі наслідки голоду, а лише констатується те, про що зараз говорять аналітики від світової економіки: відбудеться значне здорожчання продовольства, і його потрібно буде використовувати ощадливо, не марнуючи.

У так званих катренах Нострадамуса передбачення на 2023 рік теж стосуються глобальної війни та скрутної економічної ситуації в світі. 

В інтерпретації одного з чотиривіршів Нострадамуса, який пов’язують саме з цим роком, йдеться про те, що на людство може чекати нова, ще серйозніша війна. Хоча дехто вважає, що йдеться саме про війну в Україні, яка може тривати ще сім місяців. 

«Велика війна триватиме сім місяців. Мільйони людей загинуть. Багато країн зникнуть з лиця землі, а ті, що вижили, почнуть нове життя», – цитують передбачення середньовічного провидця, припускаючи, що воно містить застереження проти використання ядерної зброї. 

 
У цьому ж катрені йдеться про голод через дорожнечу продуктів, який Нострадамус описує радикальніше, ніж біблійний пророк. «Бушель пшениці виросте так високо, що людина з’їсть своїх ближніх», – йдеться у передбаченні. 

І справді, в економіці вже почалися величезні проблеми через COVID-19 і війну в Україні. Інфляція та зростання цін на паливо можуть спричинити голод і підняти вартість життя.