Справжня світова війна: яких втрат зазнали фінансові «генерали»

Богдан Скаврон

Війна, яку 24 лютого 2022 року розв’язав кремль в Україні, у своїй фінансовій площині вже переросла у повноцінний світовий конфлікт, наслідки якого мають глобальний характер і відчувають як рядові мешканці різних країн, так і багатії, котрі керують великими монополіями. 

Західні партнери України через запровадження обмежень, насамперед на торгівлю нафтою та газом і банківський сектор, підривають економіку держави-агресорки та водночас завдають персональних ударів санкціями по так званих «гаманцях путіна» – російських олігархах. російська федерація здійснює обхідні маневри через «дружні країни», головним чином Китай та Іран, та мобілізує свою бізнес-еліту наполегливими закликами до внутрішніх інвестицій. За рік, що минув, значних втрат у цій економічній війні зазнали фінансові «генерали» з обох сторін.

«По рублю, с*ки!»

Перефразовуючи відомий анекдот, можна сказати, що 16 березня 2023 року на першій від початку повномасштабного вторгнення в Україну зустрічі президента рф із провідними російськими підприємцями та промисловцями, путін прокричав: «Порублю, с*ки!», в результаті «с*ки» скинулися «по рублю» і розійшлися.

Якщо ж говорити серйозно, господар кремля на відкритті цьогорічного російського союзу промисловців та підприємців (РСПП) дійсно наполегливо закликав бізнес-еліту інвестувати в нові технології та виробничі потужності у росії, щоб подолати те, що він назвав «спробами Заходу» зруйнувати російську економіку. 

Однією з основних тем з’їзду РСПП мало стати запровадження так званого «добровільного» внеску від великого бізнесу до бюджету росії, перспективи якого у 2024 році виглядають далеко не райдужно. Російський олігарх Олег Дерипаска, який входить до найближчого оточення кремля, незадовго до цього з’їзду заявив, що в бюджеті росії може забракнути грошей, якщо країна не отримає інвестицій від «дружніх» країн.

Спочатку планувалося, що на цьому з’їзді російські багатії, серед яких були такі бізнес-магнати, як власники «Сєвєрсталі» Олексій Мордашов, «Норнікеля» Володимир Потанін, Магнітогорського металургійного комбінату Віктор Рашніков, «Роснєфті» Михайло Гуцерієв, «Ренови» Віктор Вексельберг (до речі, уродженець Дрогобича), «Русала» Олег Дерипаска, а також Герман Хан із «Альфа-груп», зроблять добровільний внесок до бюджету –  1 трлн рублів. 

Однак така пропозиція не знайшла відгуку навіть після того, як загальну суму зменшили втроє – до 300 млрд рублів. Насамперед це не сподобалося тим російським бізнесменам, які, на відміну від вищезгаданих, досі не перебувають під західними санкціями. Сплату такого добровільного внеску до бюджету рф на Заході могли б розцінити як фінансування війни, розв’язаної кремлем, що означало б автоматичне потрапляння під санкції. Підсанкційний досвід колег не спонукав до такого кроку.

Однак витрусити кишені багатіїв путіну все таки вдалося. На з’їзді РСПП постановили запровадження додаткового податку (5%) для компаній, чий прибуток за останні два роки становив понад 1 млрд рублів. Від його сплати звільнили тільки нафтогазові підприємства, які переживають важкі часи через обмеження країн Заходу. 

Рятуйся, хто може!

Попередня велика зустріч путіна із російською бізнес-елітою відбулася у день повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року. Тоді були присутніми близько 40 російських бізнесменів, яким президент рф заявив, що у нього не залишилося іншого вибору, окрім як розпочати свою «спеціальну військову операцію», фактично змусивши їх публічно продемонструвати згоду. 

При цьому путін висловив сподівання, що, незважаючи на вже розпочате запровадження санкцій, Захід не ставить собі за мету «виштовхнути» росію зі світової економічної системи. Господар кремля закликав бізнес «солідарно працювати з урядом», щоб знайти способи підтримувати економіку, виходячи з обставин.

Реакція російських олігархів була оперативною – вони одразу почали переводити свої активи на дітей та ділових партнерів, щоби вивести їх з-під можливих санкцій. На це звернули увагу в доповіді FinCen (агентства боротьби з фінансовими злочинами – бюро у складі Міністерства фінансів США).

Дехто навіть зробив це завчасно, що може свідчити про поінформованість бізнес-еліти у планах кремля щодо повномасштабного вторгнення в Україну. Зокрема, як повідомляло британське видання The Guardian десять трастових фондів Романа Абрамовича «були швидко реорганізовані на початку лютого 2022 року», за кілька тижнів до російського вторгнення в Україну. 

«Відповідними змінами семеро дітей Абрамовича, наймолодшому з яких дев’ять років, стали бенефіціарами активів, що зберігаються в цих фондах, на суму щонайменше чотири мільярди доларів», – йдеться у повідомленні.

Полювання на російських олігархів

Після запровадження санкцій Роман Абрамович був змушений виставити на продаж свої цінності в Лондоні, включно з футбольним клубом «Челсі». Михайло Фрідман, засновник та співвласник «Альфа-банку» (його «донька» під вивіскою Sense Bank досі працює в Україні), сказав, що був «в шоці» після того, як його адвокат сказав йому, що санкції означають заборону на поїздки та замороження рахунків. 

Від квітня 2022 року почалося активне полювання на російських олігархів. За розпорядженням США в Іспанії конфіскували 78-метрову суперяхту Віктора Вексельберга на суму 90 мільйонів доларів США. Американська влада оголосила у розшук предмети мистецтва, які купували або продавали надбагаті російські магнати. А нещодавно в Конгресі США підтримали поправку до закону про передавання арештованих активів російських багатіїв Україні.

За інформацією Bloomberg, 23 російські мільярдери, які входили до числа 500 найбагатших людей світу, за рік після російського вторгнення до України втратили $67 мільярдів – 20% від їхніх загальних статків. На 23 лютого 2022 року вони сукупно мали $339 мільярдів власного капіталу.

Найбільше постраждав Олексій Мордашов, основний власник ПАТ «Сєвєрсталь», одного з найбільших виробників сталі в росії. Після вторгнення рф до України він втратив $6,7 мільярда, зараз його статки становлять $19,8 мільярда. Другий за величиною спад належить іншому металургійному магнату Володимиру Лісіну. Голова правління компанії «Новолипецький металургійний комбінат» за останній рік втратив $5,8 мільярда, його статки скоротилися до $20,5 мільярда.

Однак аналіз статків найбагатших росіян показує, що кілька раундів санкцій з боку США, Великої Британії та Європейського Союзу мали обмежений довгостроковий ефект. Фактично сукупний власний капітал російських мільярдерів досяг дна у короткий період – за кілька тижнів після вторгнення, впавши до $248 млрд на 9 березня 2022 року. Надалі ситуація стабілізувалася.

Втрати української сторони 

Водночас повномасштабне вторгнення серйозно вдарило по кишенях багатьох українських підприємців. Як зазначає видання «Forbes Україна», у грудні 2022 року статки двадцяти найбагатших українців порівняно з початком лютого впали більш як на $20 млрд – до $22,5 млрд. Тобто сукупно вони втратили майже половину свого довоєнного капіталу.

Одна з головних цілей російської армії в Україні – промисловість. Мета – знищення економічного потенціалу країни. Серед інструментів росії – блокада портів, яка здорожчує логістику; ракетні та артилерійські удари, що знищують заводи; атаки по енергетиці, які призводять до простою виробництв. Велика промисловість – джерело статків для переважної більшості старожилів першої десятки найбагатших українців. 

Найбільше постраждав через війну Рінат Ахметов. За інформацією Forbes у березні 2023 року, від початку повномасштабного вторгнення він втратив уже 9,5 млрд доларів. Йдеться насамперед про два головні активи Ахметова в окупованому росіянами Маріуполі – «Азовсталь» та ММК ім. Ілліча. У довоєнному році ці заводи виробили 40% усього українського виробництва металопродукції. Нині вони знищені обстрілами.

Удару зазнав також енергетичний гігант Ахметова – ДТЕК, після того як росія взялася цілеспрямовано нищити енергетичну інфраструктуру в Україні. Ахметов сподівається компенсувати збитки за рахунок росії, проти якої в червні 2022 року подав позов до Європейського суду з прав людини. Сума позову може сягнути 20 млрд доларів.

В інших українських багатіїв ситуація не краща. Бізнес-партнер Ахметова та співвласник «Метінвесту» Вадим Новінський втратив понад 2 млрд, але зберіг капітал на 1,3 млрд доларів. Через фінансування УПЦ Московського патріархату цей бізнесмен в Україні перебуває під санкціями РНБО, що, зрозуміло, не сприяє розвитку бізнесу.

Статки Віктора Пінчука зменшилися з $2,6 млрд до $1,9 млрд (при цьому $900 млн цієї суми припадає на нерухомість за кордоном, близько пів мільярда – на готівкові кошти та інші ліквідні активи). Після повномасштабного вторгнення його основний актив «Інтерпайп» на понад місяць законсервував виробництво. Зараз заводи групи у Дніпрі, Нікополі та Новомосковську працюють в середньому на рівні 50% від довоєнного.

Олександр Ярославський, який втік із України за 14 днів до російського вторгнення, втратив майже дві третини своїх статків (тепер вони становлять «всього» $340 млн). Окрім того, він перебуває під слідством, оскільки у ніч на 10 лютого 2022 року автомобіль із його кортежу збив на смерть чоловіка та втік із місця ДТП. 

Головні активи бізнесмена були розташовані в Харкові, який сильно постраждав від російських обстрілів. Практично знищений Харківський тракторний завод та ТРЦ «Караван». Ще одна вагома втрата – найбільший в Україні нафтопереробний завод Кременчуцький НПЗ, який пережив понад 30 ракетних обстрілів. Ярославському належить 28% підприємства, стільки ж – у Коломойського та Боголюбова, решта – у НАК «Нафтогаз України». У листопаді завод відчужено державою.

Геннадій Боголюбов та Ігор Коломойський втратили близько мільярда кожен – майже половину своїх колишніх статків. Однак, за даними Forbes, вони все ще залишаються у клубі доларових мільярдерів. Не вилетів із рейтингу і Костянтин Жеваго, статки якого за час війни  скоротилися на $800 млн, але він все ще володіє $1,3 млрд. Щоправда, він також фігурує у кримінальній справі про можливе шахрайство в його колишньому банку «Фінанси та Кредит». Окрім того, можлива націоналізація Полтавського гірничо-збагачувального комбінату – основного бізнесу Жеваго.

Через втрати від $1,3 до $0,9 млрд не мають статусу доларових мільярдерів найзаможніші українці Олександр та Галина Гереги («Епіцентр»), Сергій Тігіпко (група ТАС, «Універсал Банк») та п’ятий президент України Петро Порошенко.

Збільшити статки попри війну, як зазначає видання «Forbes Україна», вдалося всього двом особам – очільнику «Укрнафтобуріння» Віталію Хомутиннику та голові IT-компанії SoftServe Тарасу Кіцмею.

Укладачі українського рейтингу найбагатших людей України наголошують, що більшість підприємців стверджують, що тепер, в умовах війни, не можна об’єктивно оцінити їх бізнес. 

Чимало їхніх активів зруйновано, окуповано чи ушкоджено. Водночас наразі триває релокація, розбудова нових логістичних ланцюгів, вихід на іноземні ринки, пошук постачальників, підрядників та споживачів.

Водночас аналітики зауважили зміни, які відбуваються серед представників великого українського бізнесу: минають часи «старої школи», яка левову частку статків заробляла на приватизації державних підприємств або займаючи їхню нішу на ринку. Їхні втрати тепер непропорційно більші за розмір активів. Тим часом до двадцятки найбагатших українців у 2022 році потрапили одразу шестеро підприємців, які заробили свої статки в «економіці знань», майже не перетинаючись з  державою.

А це вселяє надію на те, що, коли загояться нанесені війною рани, в Україні з’являться нові фінансові «генерали», які виходитимуть переможцями із будь-яких баталій.