Воював за Україну 10 років та знайшов кохання на фронті: історія загиблого військового на позивний «Вуді»

Захищав Батьківщину з перших днів, закрив від осколків побратима – Вадим Кутовий на позивний «Вуді» пройшов шлях від Майдану до повномасштабної війни.

«Вуді» служив у 109 батальйоні 10 окремої гірсько-штурмової бригади “Едельвейс”. У 2023 героїчно загинув на полі бою неподалік від Бахмута.

Родина загиблого військовослужбовця з Івано-Франківщини важко переживає втрату. Небайдужі люди та віра у перемогу України — це те, що допомагає їм триматись.

Все почалося з Майдану

З перших днів Майдану Вадим Кутовий був там. Розповідав, що найбільше закарбувалося у пам’яті 20 лютого, коли силовики почали застосовувати вогнепальну зброю. Тоді він усвідомив, що ця боротьба лише починається.

А коли почалось АТО, Вадим одразу ж став на захист Батьківщини. Служив у радіолокаційних військах ЗСУ. Згодом перевівся в батальйон спеціального призначення «Донбас-Україна». Боронив Україну від ворога в найгарячіших точках на сході: Піски, Щастя, Марʼїнка, Світлодарська дуга, Бахмут.

Одружилися на фронті

Зі своєю майбутньою дружиною, бойовою медикинею Оленою, Вадим познайомився на Херсонському полігоні.

Спочатку дружили. Чоловік придивлявся до неї, коли та працювала. Одного дня запропонував одружитися. Вона погодилася. У 2016-му пара одружилася прямо на фронті. Їх весілля стало одним з перших на війні.

У Олени на той момент вже було дві доньки. А у 2017-му у пари народилася спільна донечка Анастасія. Вадим був прекрасним батьком, обожнював дітей і приділяв їм багато часу. Після народження Анастасійки чоловік звільнився зі служби та почав працювати муляром.

У свій останній момент врятував побратима

Перших пів року повномасштабної війни чоловік з дружиною волонтерили, бо місця у військкоматах не було, а потім приєднався до лав ЗСУ. На жаль, на фронті його життя обірвалося. 9 березня 2023 року чоловік востаннє вийшов на позицію. Не дійшовши до села, повідомив по рації, що навколо все заміновано. Отримав наказ повертатись назад з групою.

Проте ворог помітив рух групи з дрона, почався мінометний обстріл. Міна потрапила в окоп, де на той момент перебували хлопці. Вадим отримав смертельне осколкове поранення прямо в серце. Перед смертю він встиг закрити собою побратима, який залишився живим.

Зліва Валентин Нестеров, якого прикрив собою “Вуді”

Вадима  посмертно нагородили медаллю «За честь і звитягу» та орденом «За мужність» III ступеня. Поховали чоловіка на Алеї Слави. За життя Вадим встиг власноруч збудувати дім у селі Вовчинець. Тепер там, як спогад про безстрашного воїна, росте дуб, який місцеві називають іменем загиблого Героя.

Відкриття меморіальної дошки Герою

Життя після втрати

Втрата коханого чоловіка та люблячого батька перетворила життя родини на справжнє випробування. Опору та надію на краще сімʼї полеглого воїна надав благодійний фонд «Діти Героїв», про який Олена Кутова дізналась із соцмереж. Фонд допомагає дітям, які втратили батьків через війну, та їх родинам. Олена з дітьми долучились до фонду та отримали гуманітарну, медичну і психологічну підтримку.

Особисті речі чоловіка Олена передала до Музею Небесної Сотні в Івано-Франківську, як спогад про те, з чого почалась його боротьба. Дружина загиблого військовослужбовця згадує свого коханого лише з гордістю, як справжнього Героя.

Портрет Героя в Музеї визвольної боротьби С. Бандери