Супергерої: безстрашні, сильні та рішучі
14 Грудня, 11:41
Поділитись статтею
Військові ЗСУ, які втратили кінцівки під час бойових дій та проходять реабілітацію, стали моделями фотопроєкту журналу «Місто» та добровольчого хірургічного шпиталю «БРАСС». Ним ми хотіли показати,
що життя цих мужніх чоловіків навіть після важких поранень не збавляє обертів. Адже їхні серця сповнені жагою до життя та перемоги!
Юрій ГАПОНЧУК (псевдо «Гапон»)
30 років, м. Івано-Франківськ
Капітан, командир роти оперативно- го призначення 50 полку Національної гвардії України
Відбув строкову службу, брав участь в ООС. За 8 років пройшов шлях від солдата до капітана. Травму отримав в Серебрянському лісництві під Кремінною.
«Був сильний артилерійський обстріл. У темряві в лісі наступив на міну, відірвало пів стопи. А я лежу
і думаю: а як у футбол буду грати? Зараз на тренування ходжу, все нормально»
Планує повернутися на фронт. Наразі проходить ВЛК та працює радником міського голови Івано-Франківська з питань доступності.
Олег ЗАВЕРТАНИЙ
40 років. с. Кузівка Черкаської області
Помічник гранатометника
До повномасштабного вторгнення працював у ресторанному бізнесі в столиці. 27 лютого 2022 року сам пішов до військкомату, а за місяць уже був на фронті.
Воював чоловік 10 місяців. Поранення отримав під Соледаром. «Ворог викинув гранату з бліндажа, далі нічого не бачив, що відбувається, мене евакуювали».
Все, що хотів — це знову ходити. «Коли стаєш на протез і відчуваєш, що все працює — це дуже класно. Я люблю життя, воно мене мотивує. Якщо ти живий, повинен зробити щось корисне».
Артем КНИШ
31 рік. Родом з Харкова, живе у м. Конотоп Сумської області. Після перемоги мріє переїхати до Івано-Франківська.
Сержант, добровольчий батальйон Нацгвардії «Слобідська Січ»
Відбув строкову службу, далі пішов в АТО (пізніше ООС), потім —повномасштабне вторгнення. Поранення отримав в Серебрянському лісництві під Кремінною.
«Не знали, що там заміновано. Наступив на протипіхотну міну: нога гарно летіла, черевик не розв’язався (жартує, – ред.). Зате тепер щоранку прокидаюся з тієї ноги».
Впевнений: життя після протезування лише починається. Планує знову повернутися на фронт. Мріє наступного літа біля кремля смажити шашлики.
Вишиванки: Etno Style Чоловічі костюми: PetTex
Фототудія: «Галас Space»
Фотограф: Олег Нетецький
Поділитись статтею
