Статус дитини, постраждалої від війни: що він означає та як його отримати? 

Світлана ТИМЧУК

У соцмережах поширюються фейки про затвердження профільних державних програм чи прийняття нового закону щодо «дітей війни». Зокрема, у них йдеться про те, що діти, народжені після початку війни, або особи, яким на момент 24.02.2022 року не було 18 років, мають право на державні виплати та пільги.

Насправді таких програм від держави наразі немає, а статус «дитина війни» взагалі є некоректним.

За посиланнями – шахраї 

Фейкові повідомлення про виплату пільг містять певні посилання. За ними нібито можна знайти інструкцію, як правильно оформити допомогу та отримати статус «дитина війни». Це типова шахрайська схема, каже Тарас Мороз, начальник відділу протидії кіберзлочинам в Івано-Франківській області Департаменту кіберполіції Нацполіції.

Аферисти слідкують за подіями в мережі, вивчають потреби людей та вишукують таке, на що можна купитись. У нашому випадку наживкою для махінації є тема «діти війни». Адже це питання стало актуальним і всі про нього говорять.

Шахраї створюють фейкові оголошення із вкладеними посиланнями. Зазвичай ціллю є отримання інформації про банківські картки, тобто це звичайний фішинг.

«Треба дотримуватися правил інформаційної гігієни, – наголошує Тарас Мороз. – І за такими посиланнями переходити не варто».

Що це за статус і кому надається

Тетяна Гищук, начальниця відділу з питань правового захисту дітей Служби у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, пояснює, що насправді немає такого поняття, як «дитина війни». Це «статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів».

Цей статус надається відповідно до постанови 268 Кабінету міністрів України від 5 квітня 2017 року – «Про затвердження порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів».

Право на отримання статусу має дитина, а також особа, яка на час воєнних дій, збройних конфліктів, збройної агресії рф не досягла 18 років і внаслідок них:

• отримала поранення, контузію, каліцтво;
• зазнала фізичного, сексуального насильства;
• була викрадена або незаконно вивезена за межі України;
• залучалася до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;
• незаконно утримувалася, у тому числі в полоні;
• зазнала психологічного насильства.

Також є категорія дітей, батьки яких загинули, захищаючи територіальну цілісність України, і у них є статус члена сім’ї загиблого, померлого захисника чи захисниці України.

«Власне, є дві категорії, з якими ми працюємо. Перша – це внутрішньо переміщені особи, які належать до категорії дітей, що зазнали психологічного насильства. Та друга – батьки яких загинули при обороні держави, – розповідає Тетяна Гищук. – Наразі з іншими категоріями ми ще не стикалися, і дай боже, щоб цього не було».

Які документи потрібні

Типова інформаційна картка адміністративної послуги «надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів» передбачає певний перелік документів. Основними є:

• заява про надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, зі згодою на обробку персональних даних;
• копія свідоцтва про народження дитини або іншого документа, що посвідчує особу дитини (у разі наявності);
• копія документа, що посвідчує особу заявника;
• копія документа, що підтверджує повноваження законного представника дитини або родинні стосунки між дитиною та заявником (за потребою);
• довідка про взяття дитини на облік як внутрішньо переміщеної особи (у разі наявності);
• паспорт громадянина України, виготовлений у формі книжечки (у разі наявності);
• паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон у формі е-паспорта або е-паспорта для виїзду за кордон (у разі наявності);
• витяг з реєстру територіальної громади (у разі наявності).

Також у заяві зазначається обставина, що мала найбільш негативний вплив на стан дитини. На підтвердження цього подаються відповідні додаткові документи.

Як оформити 

В Івано-Франківській громаді оформлення статусу є адміністративною послугою. Мешканці громади звертаються до головного офісу Центру надання адміністративних послуг або до його територіальних відділень. Відповідно, є затверджені інформаційна і технологічна картки порядку подання документів та написання заяв.

Усі документи перевіряються та передаються в Службу у справах дітей. На кожну дитину працівники служби формують особову справу. Питання про надання статусу виносять на засідання комісії з питань захисту прав дитини. Після того рекомендації комісії з питань захисту прав дитини затверджуються на засіданні виконавчого комітету міської ради.

«І вже його рішенням фактично надається оцей статус, – каже Тетяна Гищук. – Витяг із рішення виконавчого комітету ми передаємо до наших відділень ЦНАПу. І мешканці громади вже отримують завірений належним чином витяг з рішення виконкому. Це є той документ, який засвідчує, що вони мають цей статус. Тобто посвідчень, бланків – нічого такого немає».

Як уже зазначалося, в Івано-Франківській громаді більшість заявок надходить щодо дітей, які зазнали психологічного насильства, оскільки перемістилися з зони воєнних дій і збройних конфліктів. До 1 червня поточного року у порядку надання статусу були чітко зазначені території. Зокрема, це були Луганська, Донецька області та частина Харківської. З 1 червня діє постанова «Про внесення змін до Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів», яка по-іншому трактує психологічне насильство, і тепер її дія поширюється на всю територію України. Основна теза змін – дитина перемістилась, отже, вже зазнала психологічного насильства.

Тобто довідка переселенця – це документ, який засвідчує те, що дитина була переміщеною. У такому випадку, на початку процедури з отримання статусу мешканцям потрібно звертатися не до ЦНАПу, а до міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за актом оцінки потреб.

«Вони складають висновок оцінки потреб дитини, – пояснює Тетяна Гищук. – І після того вже з цим актом заявники йдуть до ЦНАПу і подають заяву».

Рішення про надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій, має бути прийняте впродовж 30 календарних днів. Однак через велику кількість заявок процес надання зазвичай займає півтора місяця.

«Хочу зауважити, що в нашій територіальній громаді, можливо, через велику кількість внутрішньо переміщених осіб, дуже багато звернень саме щодо надання цього статусу. Станом на 27 жовтня його надали 186 дітям, – говорить начальниця відділу. – У нас на одній комісії можуть розглядати справи 20 дітей, а це досить багато».

Важливим є те, що досягнення особою повноліття не є підставою для скасування статусу. Крім того, навіть якщо родина повернеться додому і вже не матиме статусу переселенця, статус дитини, що постраждала внаслідок воєнних дій, надається один раз і діє протягом усього життя.

Пільг як таких немає

Фактично на сьогодні статус дитини, що постраждала внаслідок війни, надає право на безкоштовне харчування в закладах дошкільної та шкільної освіти, розповідає начальниця відділу.

«Якщо дитина перебуває в нас на обліку як така, що опинилася у складних життєвих обставинах, то вона може безкоштовно оздоровлюватися. Також це може надати сім’ї додатковий бал при постановці на квартирну чергу, щоб ця сім’я швидше отримала помешкання, – каже Тетяна Гищук. – Якихось інших гарантій чи нормативного документа, який би їх визначав, поки що немає».

Біженцям не надається

Начальниця відділу з питань правового захисту дітей Служби у справах дітей виконавчого комітету зазначає, що були звернення і від франківців, які унаслідок війни виїжджали за межі України та згодом повернулися. Наразі таким дітям вказаний статус не надається.

«На жаль, наш законодавець на сьогодні не надав такого роз’яснення. Немає такої можливості надати статус, – каже Тетяна Гищук. – Хоча ми всі розуміємо, що наші діти також перебувають у бомбосховищах, так само переміщалися за межі України. Ми усе розуміємо. На жаль, поки що не передбачено надання статусу таким дітям».

Скільки дітей постраждало 

З початку повномасштабного вторгнення в Україні постраждали тисячі дітей. Згідно з інформацією Офісу генпрокурора, станом на 14 листопада загинуло 510 дітей та 1144 – отримали поранення різного ступеня тяжкості.

Зазначено, що ці цифри не є остаточними, оскільки не враховують ситуацію на звільнених територіях, окупованих територіях та в місцях ведення бойових дій.

Крім того, чимало дітей депортовані до росії, втратили батьків, зазнали фізичного, сексуального чи психологічного насильства.