Як на Прикарпаття з окупованої території вивозили хлопчика з інвалідністю

Двотижневу адаптацію у спеціалізованому закладі на Івано-Франківщині проходить хлопчик з інвалідністю, якого 22 березня повернули з тимчасово окупованої рф території. 10-річного Івана вивозили в Україну через територію Росії та Білорусі. Повернути його вдалося за посередництва Катару.

Про це розповіла Суспільному представниця уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Євгенія Мнишенко. З її слів, це — перша дитина, повернена з окупації, яку поселили на Прикарпатті.

Бабуся Івана Жанна Андріївна каже, що їй телефонували з тимчасово окупованої території й пропонували дати дитині російське громадянство.

“Я відмовилася від цього. Кажу: “Я буду домагатися, щоб дитину повернути назад”. Я дуже задоволена, що онук повернувся на рідну землю, я задоволена, що він буде отримувати медичне обслуговування в таких прекрасних умовах. Обов’язково я приїду до Вані, обов’язково”, — говорить бабуся хлопчика.

Хлопчик зараз перебуває у спеціалізованому закладі на Івано-Франківщині. В області вперше прийняли дитину, яку повернули з тимчасово окупованих територій, розповідає представниця уповноваженого з прав людини Євгенія Мнишенко. З її слів, всього Офісу уповноваженого вдалося повернути до країни 80 дітей, із них за посередництва Катару — 29.

“Через військові дії доступитися до хлопчика було неможливо. Повертати його потрібно було через територію Російської Федерації. За сприяння Катару нам вдалося це зробити. Бабуся хлопчика — це є його опікунка. Вона хвилювалася за нього і звернулася до поліції, а також безпосередньо до уповноваженого Верховної ради України з прав людини й попросила повернути її онука до України”, — каже Євгенія Мнишенко.

За її словами, над поверненням Івана працювали упродовж двох місяців. Дві доби провели в дорозі. На кордоні з Білоруссю хлопчика чекали медики, карета швидкої допомоги та соціальна працівниця Надія Храпко.

“Іванко мав особистий одяг, рюкзачок. У наплічнику були його особисті речі. Оскільки він дуже любить музику, то в нього була музична колонка, яку хлопчик слухав цілу дорогу, та іграшка (динозавр)”, — каже Надія Храпко.

Дорогу, за її словами, дитина перенесла спокійно.

“Він дуже любить музику, і тому, коли ми її слухали, він був щасливий, веселий — зовсім ніяких проблем. Напевно, найгірше те, що він не говорить. І коли хлопчик хоче щось сказати або чогось домагається, то він це висловлює криком. Він кричить, і ми вже розуміємо, що йому щось не так”, — розповідає соціальна працівниця спеціалізованого закладу Надія Храпко.

Зараз Іван проходить двотижневу адаптацію. Опісля з ним працюватиме мультидисциплінарна команда з п’ятьох спеціалістів: лікаря, старшої медсестри, соціальної працівниці, психолога та вчителя-реабілітолога. Працівники закладу збирають документи хлопчика, щоб сформувати особову справу і надати соцвиплати. Згодом оцінюватимуть розвиток дитини, щоб визначити, яких спеціалістів він потребує, каже старша медсестра спеціалізованого закладу Галина Івасюк.

“Поки що дитина адаптується до умов. Зовсім для нього чужі умови, чужий персонал. Хлопчик — хороший такий, гаджетами переймається. Не розмовляє. Через захворювання потребує постійного стороннього нагляду і догляду. Пересувається він самостійно, самостійно харчується, але це все має бути під контролем”, — говорить Галина Івасюк.

Зараз у цьому спеціалізованому закладі перебувають 140 дітей, з них 22 — переселенці, каже заступниця директора департаменту соцполітики Івано-Франківської обласної військової адміністрації Уляна Миронюк.

“Вони мають п’ятиразове харчування. Їх навчають. Тому, звичайно, до нього так само буде прикута увага, як і до всіх діток. Ми їх всіх любимо, бережемо і стараємося покращити не тільки фізичний стан, але й психологічний, духовний”, — каже Уляна Миронюк.

За інформацією Національного інформаційного бюро, опублікованою на сайті державного порталу розшуку дітей, станом на 26 березня повернути в Україну вдалося 388 дітей. Загалом від початку повномасштабної війни Росія депортувала з України щонайменше 19 546 дітей.