Гроші та війна: чи на все вистачить коштів у 2024 році?

Богдан Скаврон

Український уряд готується до ще одного важкого фінансового року в умовах війни. Державний бюджет на 2024 рік знову має діру величезного дефіциту, залатати яку планують за допомогою західних партнерів. Але немає певності в тому, що допомога від Заходу буде достатньою та своєчасною.

Тривожні дзвіночки почали лунати із США, де, попри запевнення адміністрації президента Байдена у непохитній підтримці України, загострилися дискусії щодо продовження фінансової допомоги українцям. Новий фінансовий рік, відлік якого у Сполучених Штатах ведуть від 1 жовтня, розпочався із ухвалення Конгресом тимчасового бюджету країни, в якому не враховано допомогу для України.  

Водночас у Євросоюзі новопризначений прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо у парі з очільником угорського уряду Віктором Орбаном (обидва відомі своїми проросійськими поглядами) заблокували продовження виділення Україні 50 мільярдів євро довгострокової макрофінансової допомоги від ЄС. Рішення про оновлення бюджету необхідно ухвалити до кінця року, бо саме тоді закінчується нинішнє фінансування ЄС для України.

Головні цифри бюджету

Власного фінансового ресурсу (податкові та неподаткові надходження, трансферти) Україні  вистачить лише на приблизно половину передбачуваних наступного року видатків.

У проєкті Державного бюджету на 2024 рік, який 19 жовтня депутати Верховної Ради прийняли за основу, закладено доходи в розмірі 1,7 трлн грн, що на чверть більше, ніж у кошторисі на 2023 рік, але при цьому – 3,3 трлн гривень видатків. Дефіцит бюджету очікується на рівні 1,6 трлн грн або 20,4% від ВВП.

Ключовим пріоритетом на 2024 рік буде фінансування видатків на оборону та безпеку – 1 697,9 млрд грн. Із загального фінансування бюджетних програм Міноборони 99% коштів традиційно передбачено на два напрямки:

882,8 млрд грн – зарплати, медицина, допомога сім’ям військових;

265,4 млрд грн – закупівля та ремонт озброєння та військової техніки.

Для фінансування більшості “невійськових” видатків, серед яких і соціальні виплати (пенсії, пільги, субсидії), і зарплати бюджетників (зокрема, вчителів, лікарів та чиновників) уряд сподівається на допомогу міжнародних партнерів. Наступного року в держбюджеті закладено на 500 млн доларів більше “сподівань”, ніж було у 2023 році — загалом 42,8 млрд доларів (тобто ті ж таки 1,6 трлн грн дефіциту). 

При цьому, державний борг України зросте до 8,18 трлн грн (в національній валюті). Відносно ВВП він перевищить 104%, а, як вважають у Світовому банку, перевищення держборгу відносно ВВП в Україні на 1% (понад прийнятні 64%) коштуватиме економіці 0,02% зростання. Це означає, що борг 104% від ВВП може уповільнити зростання української економіки на 0,8% на рік.

Таким чином можуть не справдитися оптимістичні очікування уряду щодо зростання економіки у 2024 році на 5%  та досягнення номінального ВВП у розмірі 7,8 трлн грн. Це означатиме, що власних доходів до бюджету може бути менше, ніж планується. А от на рівні видатків це ніяк не позначиться.

Треба зауважити, що у бюджеті на 2024 рік видатки на соціальне забезпечення зростуть на 22,9 млрд грн: на пільги та житлові субсидії – на 12 млрд грн; на соцзахист громадян, які потрапили в складні життєві обставини, – на 2,6 млрд грн; на соцзахист осіб з інвалідністю – на 2,6 млрд грн; на нову програму “Розвиток системи соціальних послуг” – на 1,1 млрд грн.

Трансферт з держбюджету до Пенсійного фонду на виплати пенсій становитиме 271,9 млрд грн (57,9% всього фінансування Міністерства соціальної політики).

Зросте фінансування більшості відомств. Мінекономіки отримає на 29 млрд грн (у 7,4 рази) більше через шість нових програм, серед яких – підтримка реалізації інвестиційних проєктів та компенсація витрат за гуманітарне розмінування аграрних земель. Мінстратегпром – на 48 млрд грн (у 7 разів) для реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу.

Водночас у проєкті бюджету-2024 скасовані або змінені 22 бюджетні програми на 86,6 млрд грн. Уряд, зокрема, вирішив відмовитися від дорожніх інфраструктурних проєктів, але залишаються 11 програм капітальних видатків на 7,5 млрд грн.

І ще кілька важливих цифр з головного кошторису країни на наступний рік. Прожитковий мінімум 1 січня 2024 року зросте на 331 грн до 2 920 грн і залишиться без змін упродовж року. Мінімальну зарплату підвищуватимуть двічі: 1 січня – на 400 грн до 7 100 грн, а 1 квітня – ще на 900 грн до 8 000 грн. 

Підвищення мінімальної зарплати потягне за собою зростання витрат на платню держслужбовців, вчителів та лікарів, а збільшення прожиткового мінімуму означає більші витрати на пов’язані з ним соціальні виплати. 

Захід нам (не) допоможе

Найбільшими зовнішніми донорами України є США, ЄС та МВФ. Крім цього, Мінфін залучає кошти від урядів Канади, Японії, Великої Британії, Німеччини та низки інших країн. Вони значно менші порівняно з фінансовою підтримкою ключових донорів.

У 2023 році найбільше коштів Україна отримала від ЄС. Саме гроші Євросоюзу мають стати головним джерелом покриття бюджетного дефіциту й у 2024 році. Від ЄС Україна хоче отримати 18 млрд євро у рамках згаданої макрофінансової допомоги розміром 50 млрд євро. Проте у ЗМІ з’явилася інформація від осіб, які ведуть переговори з партнерами, що у 2024 році Єврокомісія розраховувала виділити лише половину цієї суми.

Донедавна (станом на вересень 2023 року) США були найбільшим донором українського бюджету: від часу повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року американська допомога склала 21,75 млрд доларів – більше, ніж Україна отримала за цей час від ЄС (близько 21 млрд доларів).

Наступного року уряд очікує отримати близько 13 млрд доларів допомоги від США. Проте чим менше часу залишається до президентських виборів у Штатах, тим більш політизованим стає питання підтримки України, у тому числі фінансової.

Наразі Україна має труднощі з отриманням американських грошей навіть на цей рік: додаткові 3,3 млрд доларів в останньому кварталі 2023 року все ще має схвалити Конгрес США. Наступного року, коли в Штатах проходитимуть президентські вибори, отримати кошти, які мали б профінансувати левову частку соціальних видатків, буде ще важче.

Найбільше скепсису щодо продовження надання військової та фінансової допомоги Україні лунає з табору Республіканської партії, зокрема прихильників Дональда Трампа. Останній не раз заявляв, що в разі його обрання на посаду президента “зупинить війну Росії проти України за добу”, очевидно, маючи на увазі, що припинення фінансової та військової допомоги змусить українську владу припинити опір російській агресії.

Особливістю фінансової допомоги США є те, що вона надходить у формі грантів, тобто безповоротної допомоги. Гроші від інших партнерів українцям рано чи пізно доведеться повертати. Окрім того, отримати додаткові кошти від інших країн проблематично, адже для цього потрібно проводити тривалі перемовини – потенційні джерела допомоги, зазвичай, відомі заздалегідь і вивчаються ще на стадії розроблення бюджету.

Проблемним може виявитися й залучення коштів від МВФ. У домовленостях з фондом закладався сценарій, за якого активні воєнні дії триватимуть до середини 2024 року. Виходячи з цих параметрів, МВФ очікує, що, наприклад, видатки на оборону у 2024 році будуть меншими, ніж у 2023 році, а не на такому ж рівні, як закладено в проєкт держбюджету.

Що ж робитиме українська влада, якщо не вдасться домовитися про отримання коштів від міжнародних партнерів?

Внутрішні резерви

В умовах воєнного стану державний бюджет передбачає фінансування лише найбільш необхідного, тож місце для маневру залишається. Зокрема, під скорочення можуть потрапити видатки на підтримку економіки – близько 30 млрд грн. 

Голова комітету Роксолана Підласа натякнула у коментарях ЗМІ на ймовірний секвестр бюджету (тобто скорочення витрат за окремими статтями), як це було на початку повномасштабного вторгнення. “Ми робили два великі секвестри і скоротили видатки майже на 200 мільярдів гривень. Тобто будуть скорочуватися видатки в усій необоронній сфері”, – прокоментувала вона.

Також Верховна Рада може скоротити зарплати в державному секторі. Щоправда, значної економії це не дасть: на зарплати всім держслужбовцям за рік держава витрачає близько 60 млрд грн.

Зрештою, скорочення зарплат деяким чиновникам, очевидно, наступного року відбудеться.  Це передбачено реформою державної служби, яку прописали в прикінцевих положеннях до законопроєкту про держбюджет на 2024 рік. Видатки на зарплати у десятьох відомствах (чотири з них належать до апарату та вертикалі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури) у проєкті бюджету на 2024 рік скоротяться сумарно на 151,72 млн грн.

Окрім того, під час цієї реформи планують скоротити вакантні посади у державній службі, завдяки існуванню яких вдавалося вирівнювати зарплати чиновників, виплачуючи премії та надбавки (як відомо, у зарплаті держслужбовця лише 30% становить його посадовий оклад).

Окрім скорочення видатків, влада планує збільшити доходи до бюджету. Зокрема, Верховна Рада 19 жовтня ухвалила у першому читанні законопроєкт про додаткове оподаткування доходів банків, яке покликане збільшити планові доходи держбюджету –2024 на 9,9 млрд грн. “Прийняття законопроєкту дозволить забезпечити досягнення соціальної справедливості щодо оподаткування надприбутків банків в умовах воєнного стану”,  – йдеться у пояснювальній записці. 

Ще один крок у напрямку збільшення доходів – вилучення в місцевих бюджетів ПДФО (податку на доходи фізичних осіб), який під час воєнного стану різко збільшився через зростання грошового забезпечення військових. Ціна питання – 93,7 млрд грн у 2024 році.

Щоправда, ці кошти не будуть витрачені на “соціалку”, їх планують передати до спеціального фонду бюджету (тобто, у них конкретне цільове використання) і витратити на придбання військової техніки, а також на виробництво та закупівлю дронів.

Однак, проти цього законопроєкту різко виступають місцеві громади, попри те, що в Кабміні обіцяють компенсувати відсутність податку дотаціями. 17 жовтня у Верховній Раді забракло трьох голосів, щоб ухвалити законопроєкт у першому читанні, його відправили на доопрацювання.  

У разі критичної ситуації з фінансуванням витрат бюджету на соціальні цілі найімовірнішим джерелом внутрішніх запозичень може стати Нацбанк. Банківський регулятор може зіграти свою роль у наповненні бюджету або за допомогою суттєвого підвищення курсу долара, або прямо фінансуючи видатки, купуючи в уряду ОВДП (облігації внутрішньої державної позики).

Якщо ж і такі заходи НБУ не допоможуть, то рятувати бюджет доведеться старим перевіреним способом – емісійною гривнею. Наслідки увімкнення “друкарського верстата” усім відомі – девальвація української валюти та зростання інфляції.

Але на війні як на війні…